Ім'я людини - це юридично зафіксоване слово, вирізнення особи.В іменах відображені духовна культура характер і світогляд народу.Прадавні українці мали (імена - Уз. сл. ) промовисті й милозвучні: ( Добриня, Дана, Любим - однорідні підмети). Спільними для слов'янського світу були такі ( імена - Уз. сл.): (Богумил, Миролюба, Полян, Творилад, Братислав - однорідні підмети).
Із прийняттям християнства почали впроваджувати грецькі, римські, єврейські імена.Часом їх було важко вимовити і запам'ятати, тому народні імена вживался поряд із християнскими.Майже кожен українець мав (два імені - Узаг. сл.): (традиційне й церковне - однорідні означення).З часом хистиянскьке ім'я стало головним.Чимало народних імен збереглося у вигляді Тригуб, Хмара, Богород.
Соснове - прикметник, означення; гілля - іменник, підмет; пошпигувало - дієслово, присудок; голками - іменник, додаток; в - прийменник, щоки - іменник, обставина; й - сполучник, крізь - прийменник, одяг - іменник, додаток; чіпляло - дієслово, присудок; вологу - прикметник, означення; лоскотну - прикметник, означення; павутину - іменник, додаток; на - прийменник, лоб - іменник, обставина; на - прийменник, вуха - іменник, обставина; на - прийменник, щоки - іменник, обставина; а - сполучник, плечі - іменник, додаток; холодила - дієслово, присудок; роса - іменник, підмет. (Складносурядне речення з протиставним сполучником а, розповідне, неокличне; І речення двоскладове, поширене, повне, неускладнене; ІІ речення двоскладне, поширене, повне, неускладнене) Так як речення складносурядне, то обидві частини рівноправні, а отже, не має головної і підрядної частини.
Объяснение:
-