І сходило сонце, і місяць вставав, і гуси кричали на фоні заграв (Л. Костенко). Заснули доли, і полонина в тиші спить (О. Олесь). А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ — густий, запашний і надзвичайно теплий (М. Хвильовий). Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко) Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра). Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький). Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський). Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло (А. Ступак).
Объяснение:
1. Коло великоднього столу, заставленого усяким свяченим, стояла Олеся.
2. Завжди зі смаком одягнена, вона справляла враження вихованої панночки.
3. Незабаром хлопець побачив залиту холодним сонцем долину.
4. Затуманене легкими й прозорими хмаринками, над містом пливло сонце.
5. Потомлені далекою дорогою і літньою спекою, коні ступали ліниво.
6. Як побачиш підвісний міст, перекинутий через річку, то, не доходячи до нього, зупиняйся.
7. Нічого не сказавши старому, попрощався і поволі поплив, налаштовуючи себе на перемогу.
8. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ прокидався не поспішаючи.