Н. в. триста сорок п'ять
Р. в. трьохсот сорока п'яти (п'ятьох)
Д. в. трьомстам сорока п'яти (п'ятьом)
Зн. в. як Н. в. або Р. в.
Ор. в. трьомстами сорока п'ятьма (п'ятьома)
М. в. (на) трьохстах сорока п'яти(п'ятьох)
Н. в. сімсот шістдесят вісім
Р. в. семисот шістдесяти (шістдесятьох) восьми (восьмох)
Д. в. семистам шістдесяти (шістдесятьом) восьми (вісьмом)
Зн. в. як Н. в. або Р. в.
Ор. в. сьомастами шістдесятьма (шістдесятьома) вісьма ( вісьмома)
М. в. (на) семистах шістдесяти (шістдесятьох) восьми (вісьмох)
Объяснение:
Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м'яких приголосних звуків є знак м'якшення (ь). Це - єдина літера української абетки, що самостійно не позначає звука. Знак м'якшення завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки,
І* Знак м'якшення пишеться:
1. Після букв д, т,з,с,ц, л, н, які позначають м'які приголосні в кінці слова (молодь, юність, відстань, міць, стиль, колись) та в середині слів перед літерами, що позначають тверді приголосні звуки (батько, донька, молотьба, сядьмо, спільний).
2. Для позначення м'якості приголосних у середині складу перед о: льотчик, пятьох, сьомий, тьохкати.
3. У прикметникових суфіксах -ськ (ий), -цьк (ий), -зьк (ий): український, товариський, ризький, козацький, київський.
' 4. Після літери н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: калинонька, серденько, тихесенький, ріднюсінький, повнісінький