Нещодавно я прочитала книгу німецького письменника Отфріда Пройслера " Крабат". Ця книга мене неймовірно вразила. В ній розповідається про хлопчика Крабата, який потрапив на чарівний млин. Там живуть і працюють 11 таких самих як і він мірошниченків. Вони мелють зерно цілий рік, але на Різдво всі стають сумними і замкненими в собі. Крабат спочатку не розуміє, чому? Але потім він дізнається, що майстер має угоду з Смерттю і кожного року має вбивати одного учня заради свого безсмерття. Крабат втрачає свого друга Тонду і на наступний рік хтось ще має померти. Він дізнається, що це можна зупинити. В ніч на 1 січня його дівчина прийшла до млина і обрала його, перекинувшогося на ворона серед таких самих воронів. Так майстер помер, а Крабат і його друзі змогли піти з млина. Мені подобається цей твір, бо Крабат став для мене прикладом мужності і хоробрості. Я знаю, що у цього письменника є ще багато творів і я з нетерпінням чекаю шансу прочитати їх.
Антонимы: Я люблю не чёрный цвет, а белый На улице холодно, но синоптики обещали,что будет тепло Омонимы:
Папа купил новый гаечный ключ. Среди гор течёт ледяной прозрачный ключ. В нотной тетради пишем басовый ключ. Я достал из кармана ключ от двери. У Оли длинная русая коса. В углу сарая стоит старая коса, позеленевшая от травы. Далеко в море выдаётся песчаная коса.
Паронимы
Орудие уже заржавело. Автомат Калашникова - совершенное оружие. У ребенка к ночи появился жар. Этим летом стояла необычная жара.
