Я повністю підтримую думку М.Рильського про те,що ми маємо любити природу. Але любити природу -- не означає тільки милуватися нею і використовувати лише для свого задоволення.
"Я люблю природу, отже, -- володію нею", -- помилково говорять байдужі,корисливі люди. Не можна бути егоїстом у ставленні до неї.
На сьогоднішній день у нашій країні досить серйозна екологічна проблема. Ми щоденно зрубуємо ліси, цим самим забруднюємо атмосферу, а статистика показала,що територія сміття на Україні дорівнює території однієї Данії. І, використовуючи природні багатство(і говорячи при цьому про любов до природи), ми вбиваємо своє життя і життя наступних поколінь.
Ми всі -- частинка природи, і наше майбутнє залежить від того, як ми по-справжньому будемо любити її!
Любімо природу не для себе,
Любімо для неї !
Бажаю отримати ів))
До редакції журналу щодня надходять листи. Люди розповідають свої найпотаємніші думки та проблеми.
Два листи прийшли від дівчат-ровесниць. Перша після школи пішла працювати до канцелярії. Вона вважала свою працю буденною, нецікавою і заздрила тим, хто подорожує та спить в наметах, і бачить зоряне небо замість стелі.
Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі і заздрить своїм ровесникам, які живуть у містах.
Багато хто помиляється, маючи бутафорські уявлення про професії. Лікар - не щасливі родичі хворого за дверима, що очікують з квітами. Сталевар – не мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – не рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля багаття.
Це все звичайні штампи, нав’язані нам.
Насправді, життя геолога – це довге бездоріжжя, бездомність, безсімейність. Життя лікаря-хірурга – це нічні чергування, роздратовані пацієнти. Життя вчителя – це перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.
Треба придивлятися до людей, до професій уважніше, щоб не помилитися і не шкодувати про втрачений час і можливості. Намагайтесь пізнати тонкощі професії, зважити її переваги та недоліки, і тоді ви знайдете ту працю, що буде приносити задоволення. Це так звана “сродна праця”, про яку ще здавна згадував Григорій Сковорода. Лише така праця до розкривати нові свої таланти і вдосконалювати набуті навички.