1. Сиплеться(присудок), осипається(присудок) листя(підмет). Плаче(присудок) і посміхається(присудок) крізь(разом зі слізьми) сльози(обставина) осінь(підмет) (М. Стельмах). 2. Червонясте(означення), золотисте(означення) опадає(підмет) з кленів(обставина) листя(підмет) (І. Блажкевич). 3. Оголила(присудок) темна(означення) осінь(підмет) і дерева(додаток), і кущі(додаток) (В. Скомаров- ський). 4. Світить(присудок), та не гріє(присудок) сонце(підмет) золоте(означення) (Я.Щоголів). 5. Водить(присудок) осінь(підмет) хороводи(додаток) то із листя(означення), то з дощів(означення) (А. Качан). 6. Осінь(підмет) на(до узлісся) узліссі(обставина) фарби(додаток) розбавляла(присудок), пензликом(додаток) легко(обставина) листя(додаток) фарбувала(присудок) (П.Осадчук).
Бджолина отрута на різних людей і тварин діє по-різному. (2) Найчутливішими до неї (отрути) є коні. (3) Іноді кінь (коні) гине від ужалень десятка бджіл. (4) Для більшості людей отрута цих комах (бджіл) нешкідлива--ПОСЛІДОМНИЙ
Як батько ставиться до своїх дітей, так і діти ставляться до своїх батьків», — стверджує народна мудрість. (2) Батьки зобов’язані виховувати, утримувати неповнолітніх дітей. (3) Дорослі діти мають опікуватися батьками, якщо ті хворі, не можуть доглянути себе. (4) Це є одним із найперших морально-етичних обов’язків в українській громаді, підвалини якого закладаються в процесі сімейно-побутового виховання.--ПАРАЛЕЛЬНИЙ
Відповідь:
Березень - мiсяць великих надiй i сподiвань. З його приходом започатковується найблагодатнiша пора оновлення - її Величнiсть Весна. I як би зима не намагалась протистояти, оповиваючи землю снiгом, але нiяк їй не устояти блаженнiй порi вiдродження нiжних чарiв весни. Весна все бiльше завойовує простiр i час. Ось-ось i зима остаточно здасть свої позицiї. I весь час цiй порi радiють. Тож недарма на початку весняної доби все людство вiдзначає найповажнiше свято, присвячене чарiвним берегиням - творцям всебуття.
Адже i Весна iншої мети не має як природу вiдновлювати. Ось чому так хочеться милуватися серпанками весняної пори. I всi їй радiють, про що спiвається у пiснi:"Ця весна для тебе, ця весна для мене, ця весна для неба - неповторний час".
Нинi зацвiте Весна нова, особлива. Вона - десята весна власної держави - України, яка повинна покласти заслiн наявним негараздам та правовому хаосу, безправ'ю пересiчних її жителiв. Нинiшня весна ще й на зламi тисячолiть, на яку покладається так багато сподiвань. А крiм цього якiснi змiни в агропромисловому секторi, який Указом Президента вiд 3 грудня 1999 року у нинiшню весну переводиться на рейси приватної власностi.
Найяскравiший подих весняного буйноцвiту, аромат землi i прiлого листя вiдчуваємо в лiсi. Цей храм Природи воiстину є найкращим iндикатором чарiвної весни. Саме тут найразючiше утверджуються слова: "Весна iде, красу несе". А скiльки цiй порi присвячено лiричної поезiї, вiршiв, казок, оповiдань, витворiв i пiсень. Згадайте хоч би пiсню Павлв Дворського "Нам спiває весна".
Ще крижана корка, а хоробрий пiдснiжник своїми нiжними келихоподiбними порцеляновими голiвками-квiтами нам вклоняється. Це квiтка надiї найпершого серед карнавалу ранньовесняного буйноцвiту неначе мовить: "пора Весну зустрiчати". Та стривайте! Царство ранньовесняної флори не одним пiдснiжником замикається. За ним поспiшають його побратими, що утворюють весняне царство флори, що звеличують лiс: шафран Гейфеля, печiночниця звичайна, рясти, анемони, пшiнка, фiалка, сон-трава, пролiска дволиста, горицвiт весняний, первоцвiт весняний. Заключним акордом квiткового убранства аури весняного лiсу є всiм знайома неповторна чудесниця конвалiя травнева.
Народ їх усiх називає пiдснiжниками. Це зрозумiло, бо всi вони вегетують з настанням весни i складають особливу групу рослин ефемероїдiв, тобто таких, якi швидко ростуть, вiдцвiтають i невдовзi вiдмирають, залишаючи цибулиннi бульби у спокої до слiдуючої весни. Але ботанiчна наука згаданi рослини вiдносить до рiзних видiв, яким притаманнi свої характернi бiологiчнi особливостi.
Скiльки люд на свiтi живе, стiльки ж цi чарiвнi веснянi квiти дарують йому красу, пахощi, ароматний мед та лiки. Люди усiх їх надiлили рiзними назвами, але єднає спiльна любов i тяготiння до них.
Вiзьмiть уже знайомий пiдснiжник. Це дивовижна, мужня квiтка. Як їй нелегко виборювати право на життя, переборюючи снiгову ковдру, стужу аби вклонитись своїми дзвiночками i сповiстити людинi про весняне оновлення.
Пояснення: