Указати, які форми дієслова вжиті переносно, визначити їх значеннєво-стилістичні особливості. Тихон.Чи ти при собі, молодице? Що це насіло на тебе? Оддай сюди сопілку! Палажка. Так оце я тобі зараз би й оддала! Сокирою піду порубаю! (С.Васильченко).
Дранко. Ви хоч би лисину прикрили: блищить на сонці, як бляха у соцького! Кукса. А ви б розчесали свою куштрю, а то горобці подумають що куделиця, і обсмикають на гнізда! (М. Кропивницький).
Тебе послухай, то ще справді чоловіка на той світ зажену (І. Карпенко-Карий).
Речення з відокремленими членами реч.
(Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»)
1. Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)
2. Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
(відокремлена обставина дії, виражене дієприслівниковим зворотом)
3. Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.
(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
4. Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.
(відокремлені узгоджені означення, виражені дієприкметниковим зворотом)
5. На широкі бессарабські степи, |вільні|, |без пана й панщини|, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене одиночним прикметником, друге неузгоджене – іменниками з прийменником)
6. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, |справжні облави|, |як на вовка або ведмедя|.
(відокремлена прикладка і порівняльний зворот)