З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх батьків – це є безцінним скарбом в моєму серці. Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєму бабусею, своїм молодшим братом. Від свого батька я успадковую впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до мене, до мого брата, до моєї дорогесенької, щирої і ніжної матусі, від своєї дорогесенької мами –я успадковую всі ті добрі, щирі і ніжні риси характеру, які є зараз у моєї мами. Завдяки тому, що у нашій сім’ї панує завжди мир і спокій, взаєморозуміння, повага і шана до кожного, хто є у нашій сім’ї – я зі своїм братом стоїмо твердо на ногах і впевнені у завтрашньому дні.
Тисячолітями люди, як філософи з теологами, так і пересічні громадяни, ламали голову у пошуках відповіді на це питання. Мета та сенс життя завжди викликали багато суперечок, але істини у тих суперечках так і не народилося. Дехто вважає, що на це запитання взагалі немає відповіді.
На мій погляд, відповідь є, але для кожного вона буде своя. Скільки людей, стільки й уявлень про те, для чого варто жити. Схоже на те, що єдиної абсолютно для всіх мети життя немає, але уяви про мету життя, які розділяють великі групи людей, безумовно, є.
Частина людей вважає, що можна як-небудь прожити і без сенсу життя - просто жити, як живеться. Мовляв, ми всі рано чи пізно помремо. Але ж ми не тварини, щоб тільки харчуватися та розмножуватися; людина вища за тварин хоча б тим, що їй цього замало. Прагнути до мети - це більш по-людськи, ніж просто жити, як живе тварина або рослина.
Релігійні люди вважають ціллю свого життя пошук та пізнання Бога, виконання вимог певної релігії. Мені складно судити про це, бо особисто я - людина нерелигійна, і вважаю, що не обов'язково вірити у Бога, щоб бути моральною: для цього достатньо мати совість.
Є люди, мета життя для яких - служіння людству. Я дуже поважаю таких людей, бо вони вибрали, на мій погляд, дуже благородну ціль. Але яку б мету не вибрала людина для себе, це краще, ніж не мати ніякої, бо, як писав видатний філософ Сенека, «Хто живе без мети попереду, той завжди блукає».
Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєму бабусею, своїм молодшим братом.
Від свого батька я успадковую впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до мене, до мого брата, до моєї дорогесенької, щирої і ніжної матусі, від своєї дорогесенької мами –я успадковую всі ті добрі, щирі і ніжні риси характеру, які є зараз у моєї мами.
Завдяки тому, що у нашій сім’ї панує завжди мир і спокій, взаєморозуміння, повага і шана до кожного, хто є у нашій сім’ї – я зі своїм братом стоїмо твердо на ногах і впевнені у завтрашньому дні.