Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати.Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці чисте повітря лісу. Він дрімав, піднісши вгору горді крони. Відчуваєш насолоду, спілкуючись із лісом. Саме тоді я по-справжньому полюбила ліс, відчула в ньому потребу, зрозуміла, яку велику користь він приносить.Важко уявити собі життя людей у наш час без дерев. Дерева є незамінним матеріалом для побудови житлових та інших споруд, кораблів, човнів тощо. Як можна жити без дерев'яних меблів, полиць, підлоги і багатьох речей домашнього вжитку? Багатьом мешканцям наших сіл і містечок без дерева не було б чим нагріти хату, зварити їжу.Фруктові дерева не тільки прикрашають наші оселі, але й дають нам корисну, здорову їжу. Багато дає нам ліс: гриби, ягоди, тварин. Всього не перелічити.Дерева очищають повітря, озеленюють міста, дихають свіжою прохолодою у спекоті дні ліга. Якби не зелені друзі, наша земля перетворилася б на мертву пустелю.Ми розуміємо усю користь того, що дають нам зелені насадження. Але чому ж тоді так безжалісно нівечимо їх? Болісно дивитись, як горить ліс: конають у муках столітні дуби, тендітні берізки, вічнозелені ялинки та сосни, тремтячі осички. 1 це справа рук людини: її безпечність, невихованість. Кинула цигарку — забула загасити.А зламана гілочка, ніби твоя власна рука, безсило звисає. А дерево зрубане так, для втіхи, для збагачення власних потреб? А це що? Господи, вирізане чиєюсь недбалою рукою серце зі стрілою Амура на корі дерева. Здається, ніби то серце у того дерева вирвали. Душу розривають, серце крають такі страшні речі.
І спадають на думку слова із пісні "Три поради" на слова Ю. Рибчинського, музика І. Шамо: Не рубай тополю,
Не ламай калину...
Ти на все життя їх збережи!Люди! Не губіть краси, бо краса — така сила, без якої не може бути справжнього життя. Бережіть красу, бо ви на землі люди!
У квітні-початку травня на красивих червоно-бурих пагонах верби (за які її ще називають у народі красноталая) лопається червонувата тонка плівка на квіткових нирках, і на світ з'являються сірувато-білі пухнасті грудочки. Це чоловічі квіти верби, зібрані в сережки. Коли ці квіти розпускаються, тичинки витягуються на довгих тичинкових нитках, на кінці яких знаходяться жовтенькі грудочки - пильовики. У них утворюється пилок. У цей час пухнасті грудочки з сіруватих стають жовтими, схожими на крихітних курчат.
1. Ранкові поля стрепенулися, перехлюпнулись за іскристий обрій, чітко заворушились на тлі золотого лиття хмарин і вмилися сонцем.
Однорідні члени речення: стрепенулися, перехлюпнулись, заворушились, вмилися (що зробили?присудки, підкреслюємо двома суцільними лініями)
2.Мороз хапав зубами калюжі і землю, і так тримав їх, доки міг.
Однорідні члени речення: а) хапав, тримав (що робив? Присудки, дві суцільні лінії)
Б) калюжі, землю (що?додатки, пунктир)
3. Легенда починається з кохання, із подвигу і мужності людської, з джерельця чистого води живої, із сонячного дивного світання.
Однорідні члени речення: з кохання, із подвигу, мужності, з джерельця, із світання (чого?додатки, пунктир)
4.Так пахне осінь листям, грибами, печеною картоплею, медами і вогкістю, що із долини йде.
Однорідні члени: листям, грибами, картоплею, медами, вогкістю (чим?додатки, пунктир).