Птахи-наш1 друз1. Вони знищують шк1дник1вл1су.На сел1 до нищити шк1дник1в в саду та огород1. А ще приэмно слухати сп1в шпак1в, як1 намагаються повторити звуки других птах1в. Це дуже химерно-думаеш. що сп1ваэ соловейко. аж глядь- а то шпак.! Друз1, береж1ть птах1в!
Снігурі недарма дістали таку назву, бо прилітають із першим снігом. Снігурі — червоногруді пташки з чорною шапочкою на голові. На голівці в снігура чорна шапочка. Спинку прикраша бурувато-сірий піджачок. На грудях і черевці майорять, наче жар, червоний фартушок і червона сорочка. Живуть снігурі переважно в хвойних лісах Півночі. До нас прилітають пізно восени й оселяються недалеко від людського житла. Мандруючи садами, вони збирають насіння бур’янів, ягоди, що залишилися на кущах. Надають перевагу горобині. Комахи в раціон снігурів потрапляють випадково і в незначній кількості.
Як я врятував кошеня Був осінній сонячний ранок. Тепло світило сонечко, ніжно віяв вітерець. Я прогулювався зі своїм другом і розмовляв про нового кошеня. - Ех... Я так хочу собі пухнастого звіря у своїй хаті!... - Нічого. Колись то тобі куплять кошеня. Можеш попросити своїх батьків про це. - Хм... Ніколи і на думку не спадало просити батьків. Спробую! І пішли ми до моєї хати. Але сталося диво. Коли ми проходили огорожі наколо хати мого дідуся, ми помітили, що мале кошеня застрягло в огорожі. Напевно хотіло поїсти і подумало, що пролізе. Я закричав: - Боже! Кошеня застрягло! - Давай думати, як його звідти витягти. Біля нас була сокира і на щастя, загострена. Ми спочатку попередили дідуся про небезпеку, який згодився нам до хвилин витягували кошеня і ,нарешті, витягли. Купка шерсті ходила і мурликала біля мене. І от так я отримав те, чого сам і хотів
шк1дник1в в саду та огород1. А ще приэмно слухати сп1в шпак1в, як1 намагаються повторити звуки других птах1в. Це дуже химерно-думаеш. що сп1ваэ соловейко. аж глядь- а то шпак.! Друз1, береж1ть птах1в!