М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Удосконалити текст. береза - дуже красиве дерево. у берези білий стовбур. зберези крилаті зернятка. вітром зернятка розносяться по землі. з кожної зернини виросте нова береза.

👇
Ответ:
diassultanov1
diassultanov1
29.08.2022
Береза-дуже красиве дерево У неї білий стовбур та чяточки на корі З берези падають крилати листочки-це зернятка Вітром зернятка розносить по землі З кожного зернятка воросте нава красива струнка береза
4,6(70 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
mstasya04
mstasya04
29.08.2022

ответ

ответ дан

Mrakocid

Наголоси у словах багато важать у живій мові. Наприклад, насИпати і насипАти. На письмі, де не позначено наголосів ці два слова годі розрізнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоїти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живої мови, з радіо або ТБ, чи на виставі в театрі. У цій царині політика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство під зорями Кремля спотворило український наголос у низці слів. Ці спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовців. Псують наголос у мові також і поети, які заради рими міняють наголос. І то не якісь початківці, а й метри. Пише М. Рильський: “Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні космічної ракЕти Солов’я не в силі зрозуміть?” Якби метри вдавались до редакторів, і редактором був би автор цих рядків, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрімуче, Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні ракет до-зір-ідучих Солов’я не в силі зрозуміть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, даєтеЕ на останньому складі. Інакше – це київське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди і негаразди часті гості сьогодні у ЗМІ. Але на радіо й телебаченні вони, очевидно, часом або й завжди звучить неправильно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах.

4,4(22 оценок)
Ответ:
Marièfar
Marièfar
29.08.2022
Докладний переказ тексту під назвоню "Діоген" можна виконати так:   У бочці було незручно, все боліло. Проте філософ став надто ледачий, щоб рухатися. Так минали місяці й роки. Одного вечора вулицями міста пронеслися вершники. На чолі був Александр Македонський. Його увагу привернула бочка.
   - Хто це такий і що все це значить? - запитав Олександр.
   -  Це ж Діоген, філософ, учень чи Сократа, чи Платона.
   - Це цікаво, - протяг Александр, що сам був учнем Аристотеля. Йому враз стало нудно. Він звернувся до Діогена:
   - Ти, кажуть, філософ. Отож коротко: у чому суть твого вчення?
   - У постійному вдосконаленні душі й серця.
   - Яким
споглядання внутрішнім оком ідей і гідностей, закладених в душі й серці людини.
   - Але ж це дурниця! - гукнув Александр. - Єдине, що прокладає шляхи до удосконалення людини - це сила. Вона знищує ворогів, закликає до подвигів, валить старі царства й творить на їх місці нові. Сила - це єдиний б не давати людям загнивати в їхніх бочках.
   За наказом Александра воїни розбили бочку, а Діогена віднесли в лазню й вимили.  Раптом він відчув, як йому стало легко й гарно. Що це значить? Чого йому так приємно: від води чи пари? Але ж це все зовнішні сили. Але виходить, що це була затишна брехня, і внутрішнє живе лише тоді, коли світ зовнішній кладе на нього свій дотик. Але  зовнішній світ безмежний. Викупавшись, філософ апетитно поїв і став разом з воїнами навантажувати мішками тарані кораблі. Думав: праця - зовнішня сила.  Незабаром він став стрункий. Як він тепер реготався з тієї дурної філософії. Ні! Під лежачий камінь і вода не тече. Вода, мішок із таранею дають зрозуміти, що навіть такі фактори дають поштовхи думки й загартовують тіло. 
   І Діоген пішов з Александром Македонським у похід, бо вважав, що великі дії мусять мати й великі наслідки для цілих народів і кожної людини.
   Десять років тривав похід. Світ було пройдено. Мільйони людей упали до ніг Александрові, але щораз тяжче ставало на душі Діогена. Він знав багато, але те, що він бачив, не викликало вже радості в нього. По світу народи гнулися в тяжкім ярмі рабства, доля жодного народу не кращала.
   Це були живі мудрі істини, і Діоген поринув у думи. Причиною загибелі всіх царств і його батьківщини Греції було рабство. Лише вільна людина може любити й захищати свою батьківщину. 
Якою б сильною стала імперія Александра, коли б він захотів знищити рабство! І Діоген вирішив сказати про це Александрові, але його й близько не підпустили сторожі рабства.
   І Діогенові стало байдуже. Життя пройшло марно.  Знесилений літами й війною, він лежав під парканом, поки хтось знову не приніс йому бочку з просяною соломою.
   Їхав якось вулицею Александр, уже хворий пропасницею й обтяжений думками. Нічого не клеїться. Що буде з імперією? І раптом бачить бочку, спиняє коня:
   - Я думаю, Діогене, про моє царство. Що станеться з ним, коли я помру?
   - Воно може не розпастися. Але сила - недостатній засіб для цього.
   - Що ж робити? - спитав Александр.
   - Звільнити країну від рабів!
   - Але їх багато і їх не можна знищувати!
   - Але навіщо нищити? 
   Александр втупився очима в Діогена. Він зрозумів напрям думок Діогена, тих страшних думок, які терзали його самого. І він гукнув не Діогенові, а самому собі:
- Мовчи, божевільний! Я забороняю говорити тобі!
   - Але слухай! Звільни половину світу від рабства, і ти підкориш увесь світ!
   Та погляд Александра вже збляк. Він тремтів.
   - Що з тобою? Схвилював той мугир? - спитали в Александра. 
   - Мугир? - Александр глянув на Птоломея. І вже не скоро сказав:
   - Так, мугир, але коли б я не був Александром, я волів би стати Діогеном.  
4,5(43 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ