Я мріяв(ла) про маленького папугу. Того року моя мрія здійснилася. На день народження моя родина подарувала мені хвилястого папугу. Я назвав його Кузик.
Кузик має жовто-зелене пір'ячко, маленький, але міцний дзьобик, чорні очі, гострі та чіпкі лапки.
Для того, щоб пташка комфортно почувалася у клітці, я збудував(ла) їй драбинки на різній висоті. Пташці взимку необхідні вітаміни. У воду я капаю 2—3 крапельки лимонного соку, натираю на терці яблука, моркву, горіхи.
Якщо Кузик вилітає з клітки, стоїть невгамовний щебет. Він може сісти на плече, пощипати за вушка, постукати в окуляри, нахабою заглянути до рота, поцупити зі столу все блискуче. Кузик дуже цікава пташка. Його любить вся моя родина.
Сміх не реготи, пішла баба в переверти.
Сміх мене брав, як батько вмирав, та ногами дриґав!
Сміх! нам регочеться, а їм не хочеться.
Смішки з попової кішки, а як своя здохне то й плакатимеш.
— ... то й жалко.