Точка відліку для часових поясів — нульовий (гринвіцький) меридіан, який проходить через Королівську Гринвіцьку обсерваторію в місті Гринвічі, Велика Британія.
Різниця між номерами часових поясів відповідає різниці в часі між цими поясами. Тобто при переході з одного часового поясу в інший значення хвилин і секунд (часу) зберігається, змінюється лише значення годин. Проте існують деякі райони, в яких місцевий час відрізняється від універсального не тільки на цілу кількість годин, але й додатково на 30, 40 чи 45 хвилин.
На Північному і Південному полюсах меридіани сходяться в одній точці, тому там поняття часових поясів втрачає зміст. За традицією, яка склалася, вважається, що час на полюсах відповідає універсальному часу.
Теоретично, всі часові пояси земної кулі повинні обмежуватися прямими лініями, які проходять на 7,5° на схід і захід від середнього меридіану кожного поясу, але для збереження єдиного часу на території однієї адміністративної одиниці їх межі часто зміщені відносно загальноприйнятих.
На суходолі кордони часових поясів встановлені не за меридіанами, а за близькими до них державними кордонами різних країн. Для великих за розмірами країн, які потрапляють до декількох часових поясів, кордон між цими поясами проходить, зазвичай, по кордонах внутрішнього адміністративно-територіального поділу цих країн.
Объяснение:
Суспільство — це не просто сукупність людей, які проживають, наприклад, у певній країні. Сутність суспільства, його стан виявляється у соціальній взаємодії людей. Саме вступаючи в соціальні взаємодії, кожна людина є одночасно і «продуктом» суспільства, і його «творцем». Кожен із нас упродовж свого життя засвоює окремі переконання та моделі поведінки, які існують у суспільстві (є «продуктом» суспільства), але водночас своїми щоденними діями та взаємодіями долучається до творення поточного стану суспільства, пропонуючи щось нове або відтворюючи існуюче. На нашу думку, соціальну поведінку людей визначають механізми «агентності» та «суб’єктності».
Батька й неньку поважати – кращу долю мати
Батько й мати дають дитині життя, вони навчають її жити в суспільстві, досягати мети. Батьки бажають своїй дитині щастя та здоров’я, прагнуть виховати достойну людину. Вони прагнуть передати їй знання та досвід, який здобули самі, та до дитині досягнути успіху в дорослому житті.
Але не завжди діти розуміють прагнення своїх батьків. Нажаль, деякі діти вважають, що самостійно можуть вирішувати різні проблеми і рідко прислухаються до порад рідних. Вони нехтують наставляннями, намагаються робити все по своєму. Ці діти не поважають своїх батьків, вони вважають себе більш досвідченими і самостійними. І не рідко така неповага до близьких стає причиною того, що дитині досить важко досягти мети, вона погано вчиться, в неї погіршуються взаємовідносини з дорослими людьми.
Я вважаю, що дитина повинна поважати своїх батьків, прислухатися до їх порад, намагатися робити те, що від неї вимагається. Така дитина буде краще навчатися і досягне більших успіхів у житті.