Змії, ящірки, крокодили, алігатори та черепахи утворюють клас плазунів (reptilia), але є близькими родичами птахів та ссавців. Основна відмінність між ними у тому, що плазуни є холоднокровними, тобто температура їхніх тіл залежить від температури навколишнього середовища. Тому, аби нормально функціонувати, вони потребують тепла, і це досить-таки сильно обмежує їхню спроможність до виживання в холодному кліматі.
Шкіра в плазунів суха і покрита роговою лускою. Дрібні плазуни вилуплюються з яєць, і від дорослих особин відрізняються лише розміром. Плазуни існували на Землі набагато раніше, ніж птахи і ссавці.
Жаби, ропухи й саламандри - це земноводні (amphibia), які становлять найпримітивнішу форму хребетних. Вони походять від істот, що залишили водне середовище близько 370 мільйонів років тому.
Земноводні є материковими тваринами, котрі народжуються у воді. Тому земноводні, які тільки-но вилупилися, мають зябра, які потім перетворюються в легені. Земноводні дихають крізь тонку, вологу і м'яку шкіру.
Я дуже люблю гуляти з друзями. Це дуже цікаво, тому що з кожною новою прогулянкою я відкриваю для себе щось нове. Минулого разу ми вирішили зібратися всі гуртом і поїхати за місто. Хоча було холодно, та я отримала багато вражень від зимових пейзажів та покаталася на лижах. Під час катання ми зустріли багато пташок, які з захопленям шукали у пухнастому сніжку поживу та лісову красуню - білочку. На зворотньому шляху ми втомлені весело обговорювали мандрівку і пили теплий чай. Зима - найчарівніша пора року, тому я так ціную ці прогулянки.
Як я люблю вулицю, на якій виріс, на якій промайнуло моє дитинство! Вулиця, на який я виріс, немаленька. Вона простягається вздовж дороги і охоплює пів кварталу. На моїй вулиці росте багато дерев та квітів, є маленький парк, де збираються молоді мами з дітками. За будинком є дитячий майданчик. А у моєму дворі, на тій самій вулиці, є дитячий садочок, який я відвідував. На нашій вулиці все гармонійно та гарно.
Вулиця, на якій я провів дитинство, містить чимало приємних спогадів. Ось біля цієї лавочки ми з друзями гралися в ігри. Поблизу неї дівчатка колись насіяли квітів, щоб місце стало гарнішим. А як часто ми бігали на дитячий майданчик погратися в квача! Все тут таке рідне, та таке близьке. Я знаю кожен куточок своєї вулиці та бачу її по-своєму особливою.