Із поданих слів склади і запиши речення поставивши іменники в потрібному відмінку(снігові під,велечезні,намело,круча,намети)и ещё (синичка,дзвінкою,весну,пробуджуе,пісня)
-привіт! як твої справи? радий тебе бачити. -привіт ! у мене все гаразд. -що ти будеш купувати? -я завжди купую газету з телепрограмою та свій улюблений журнал -а який твій улюблений журнал? -це gameplay -А про що він? -У ньому розповідається про новини комп'ютерних ігор та новинки відеокарт. -мене також це цікавить.скільки він коштує? -У порівнянні з іншими журналама про комп'ютер він коштує недорого. -добре. Я також придбаю цей журнал -ти не ш, що купив саме цей журнал. він дуже цікавий і корисний. -дякую! до побачення . -до зустрічі
Кульбаба — звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ні квіти, бачив, як вони «сивіють» і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. «Сиві» кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, а я начебто очікував чуда. Раптом до мене підбіг незнайомий хлопчисько, якого я ніколи не бачив у своєму дворі. Відразу я не зрозумів, що він зробив, від чого всі квіточки-пушинки розлетілися навколо. У мене залоскотало в носі, і я заплакав. Дотепер не знаю причини: від несподіванки, жалості до пушинок або від того, що в руках у мене залишилася гола стеблинка. Так начебто дріб’язковий випадок з мого дуже раннього дитинства назавжди залишив у мені відчуття незвичайності квітки кульбаби і ще якоїсь ніжності до неї. Коли я тепер бачу кульбабу жовтеньку, ще не «сиву», я мимоволі озираюся: чи поблизу немає недоброго хлопчиська.