Прийменником є виділене слово в реченні: * а)( Навкруги) хати зацвіли вишні.
б) Усе ходимо кругом і (навколо).
в) Дуб (навпроти) кидав тінь на грядки.
г) Машина промчала (поруч).
2. Через ДЕФІС треба писати всяі прийменники в рядку: *
а) з/під, з/над, з/посеред;
б) у/продовж, з/поміж, за/для;
в) з/поперед, з/понад, по/під;
г) до/в/кола, по/при, з/проміж.
3. Помилку у вживанні прийменника допущено в рядку: *
а) українець за походженням, пішов по воду;
б) згідно з інструкцією, підручник по фізиці;
в) через неуважність, відповідно до наказу;
г) в`їзд за перепустками, залежно від погоди.
4. Сполучник підрядності є в реченні: *
а) Боліла голова, хотілося полежати, але серце співало.
б) Чи зірка в небі враз розквітла, чи у вікні широкім зали нарешті спалахнуло світло.
в) Не пригадую, щоб так пізно восени була гроза.
г) Та не вбити вже у живих пісню правди і волі.
5. Виділене в дужках слово є сполучник в реченні: *
а) Я хочу жити так, (що/б) серце билось.
б) (Що/б) не робив, роби тільки найкраще.
в) (Що/б) не сталося, ми не розлучимося.
г) Думаю, (що/б) приготувати на вечер.
6. Частки є в обох сполученнях слів: *
а) ходити навколо храму, вивчив лише алгебру;
б) надіслав би повідомлення, батько чи мати;
в) згідно з наказом, невже це потрібно;
г) ото ж тая дівчиноька, хай буде добре.
7. Окремо треба писати всі слова в рядку: *
а) учив/же, авже/ж, навряд/чи, читай/но;
б) таки/побачив, тільки/що, все/ж/таки, зробив/би;
в) як/небудь, що/разу, таки/знав, як/от;
г) немов/би, отакий/то, аби/куди, /тому.
8. Через ДЕФІС треба писати всі слова в рядку: *
а) хтозна/який, навряд/чи, як/от, таки/заспівав;
б) отакий/то, все/таки, все/ж/таки, сядь/бо;
в) коли/небудь, так/то, знав/таки, заходь/но;
г) колись/то, начеб/то, читай/но, казна/звідки.
9. У реченні //"Цінь! Цінь!" - затягли нескладну пісеньку вертляві синички.// вигук належить до групи: *
а) емоційних;
б) волевиявлення;
в) звуконаслідувальних;
г) слів мовного етикету.
10. Виділене в дужках слово є часткою і його треба писати ОКРЕМО: *
а) (Як/би) мені черевики, то пішла б я на музики.
б) (Як/би) там не було, комусь треба це зробити.
в) (Як/би) знав, де впадеш, то соломки підстелив би.
г) Він би прийшов, (як/би) хотів.
11. НЕ модальна частка є в реченні: *
а) Ну як обійтися без цих знань?
б) Хай радіють і сміються діти!
в) Так, за цим лісом - гори.
г) Він аж зупинився від несподіванки.
людина повинна бути інтелігентною! а якщо її професія не потребує інтелігентності? а якщо вона не змогла здобути освіту: так склались обставини? а якщо ота інтелігентність зробила її "білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?
ні, ні і ні! інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. вона потрібна вам і тим, хто вас оточує.
це дуже і дуже важливо, насамперед для того, щоб жити щасливо і довго: саме так, довго! адже інтелігентність тотожна моральному здоров'ю, а здоров'я необхідне для того, щоб жити довго - не лише фізично, а й розумово. в одній древній книзі* сказано: "шануй батька свого і матір свою, і довголітнім будеш на землі". це стосується і всього народу, і окремої людини. це мудро.
але спершу визначимо, що таке інтелігентність, а вже потім - чому вона пов'язана із заповіддю довголіття.
багато хто вважає, що інтелігентна людина - це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов.
проте можна все це мати і не бути інтелігентом. а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. позбавте справді інтелігентну людину пам'яті. хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків літератури, не пам'ятатиме найкращих творів якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер і індивідуальність іншої людини, а зрозумівши, їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості і гідно оцінить її - ось це буде істинний інтелігент.
інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. вона виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) іншому, берегти природу, не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й
інтелігентність - це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу і до людей.
інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати душевні сили, як тренують і фізичні. а тренування можливе і необхідне за будь-яких умов.
що тренування фізичних сил сприяє довголіттю - це зрозуміло. значно менше розуміють, що для довголіття необхідне і тренування духовних і душевних сил.
справа в тому, що злоблива і зла реакція на оточуюче, грубість і нерозуміння тих, хто нас оточує, - це ознака душевної і духовної слабості, людської нездатності естетично несприйнятлива людина - теж нещасна людина. людина, яка не вміє зрозуміти іншу людину, яка приписує їй тільки лихі наміри, яка завжди ображається на інших, - ця людина збіднює своє життя і заважає жити іншим**. душевна слабість веде до до фізичної слабості. я не лікар, але я в цьому переконаний. багаторічний досвід мене в цьому переконав. привітність і доброта роблять людину не лише фізично здоровою, але й зовнішньо красивою. так, саме красивою..