Люди завжди прагнули подорожувати, мандрувати та відкривати нові країни. Але не завжди вони залишалися жити на чужині. Не зважаючи на те, що нові країни приваблюють своїм місцевим колоритом, залишитися там жити прагне далеко не кожний. Іммігранти, які виїхали за кордон у пошуках кращої долі, дуже сумують по своїй батьківщині. Рідна домівка сниться їм у ночі, думки про вулиці міста, чи селища, де вони народилися, де пройшло їх дитинство не покидають упродовж всього життя. Багато письменників і, особливо, поетів, перебуваючи у вигнанні, описували у творах свої переживання та сум за рідною домівкою.
І досі існує така міра покарання, як вигнання.
Навіть після короткого літнього відпочинку у бабусі чи в таборі ми прагнемо якомога скоріше опинитися дома, у своєму місті, поряд зі своїми друзями та рідними. Тому що, де б ми не жили і якою б не була наша домівка, але вона наша, і для нас найкраща.
Найважливіше, що є в житті кожної людини – це її родина. Адже родина – це найрідніші, найближчі люди, які допомагають нам у складних ситуаціях, які дарують нам тепло і яких ми дуже любимо. Родина – це безпечний і затишний рідний дім, це наш маленький світ, в якому все дороге, звичне і зрозуміле. Родина – це основа будь-якого суспільства. Так встановлено з давніх-давен – створювали родини наші предки, наші бабусі й дідусі, потім наші батьки, а через деякий час вже у кожного з нас буде своя родина. Причому справжня родина – це набагато більше, ніж просто бути родичами і час від часу підтримувати зв’язок. Родина – це свого роду корабель, що несе людину через бурхливе життєве море, це до взаємоповага, любов, особливе ставлення один до одного. Родина – це коли кожен її член – незамінна і унікальна людина, коли те, що кожен привносить в родину – теж унікальне і незамінне. Це батькова увага і до мамина турбота, смачні бабусині пиріжки і цікаві розповіді дідуся. Родина – це коли навіть маленька домашня тваринка відчуває себе повноправним членом сім’ї.
Найважливіше, що є в житті кожної людини – це її родина. Адже родина – це найрідніші, найближчі люди, які допомагають нам у складних ситуаціях, які дарують нам тепло і яких ми дуже любимо. Родина – це безпечний і затишний рідний дім, це наш маленький світ, в якому все дороге, звичне і зрозуміле.Родина – це основа будь-якого суспільства. Так встановлено з давніх-давен – створювали родини наші предки, наші бабусі й дідусі, потім наші батьки, а через час вже у кожного з нас буде своя родина. Причому справжня родина – це набагато більше, ніж просто бути родичами і час від часу підтримувати зв'язок. Родина – це свого роду корабель, що несе людину через бурхливе життєве море, це до взаємоповага, любов, особливе ставлення один до одного. Родина – це коли кожен її член – незамінна і унікальна людина, коли те, що кожен привносить в родину – теж унікальне і незамінне. Це батькова увага і до мамина турбота, смачні бабусині пиріжки і цікаві розповіді дідуся. Родина – це коли навіть маленька домашня тваринка відчуває себе повноправним членом сім'ї.Нажаль, сім'ї бувають дуже різними, як різними бувають і відносини в них. Бувають родини, в яких близькі люди постійно між собою сваряться, а трапляється, що доходить і до фізичної сили. А буває і зовсім навпаки, коли достатньо гарна з вигляду родина живе під одним дахом, ніхто не з ким не свариться, але при цьому нікого не цікавить, що відбувається з близькими людьми, не цікавлять справи, проблеми і інтереси своїх рідних, не цікавить, хто чим живе. Байдужість у родині – не набагато краще, ніж сварки між рідними людьми.Кожен з нас мріє про дружну та щасливу родину, але не кожен з нас розуміє, що щастя та спокій у сім'ї багато в чому залежить і від нас самих. Залежить від того, як ми ставимося до своїх близьких, наскільки добре ми допомагаємо їм і приймаємо участь у їхньому житті. Будь-що, але родина – це особисті відносини між людьми з різними характерами, різними поглядами на життя, різними переконаннями і інтересами, і для того, щоб досягти гармонії у цих відносинах, кожен з членів сім'ї повинен прикласти немало зусиль, а всі побутові питання у родині повинні вирішуватися спільно. Звичайно ж, у кожного буває поганий настрій, бувають суперечки і конфлікти, але головне, що повинні робити рідні люди – це поважати один одного і не сприймати близьких як належне, як щось власне.Треба завжди пам’ятати, що рідні люди – це справжній подарунок долі, який ми повинні шанувати за будь-яких умов. І тоді родина завжди буде для нас надійним притулком у бурхливому, не завжди дружньому життєвому морі.
Всюди добре, а вдома найкраще!
Люди завжди прагнули подорожувати, мандрувати та відкривати нові країни. Але не завжди вони залишалися жити на чужині. Не зважаючи на те, що нові країни приваблюють своїм місцевим колоритом, залишитися там жити прагне далеко не кожний. Іммігранти, які виїхали за кордон у пошуках кращої долі, дуже сумують по своїй батьківщині. Рідна домівка сниться їм у ночі, думки про вулиці міста, чи селища, де вони народилися, де пройшло їх дитинство не покидають упродовж всього життя. Багато письменників і, особливо, поетів, перебуваючи у вигнанні, описували у творах свої переживання та сум за рідною домівкою.
І досі існує така міра покарання, як вигнання.
Навіть після короткого літнього відпочинку у бабусі чи в таборі ми прагнемо якомога скоріше опинитися дома, у своєму місті, поряд зі своїми друзями та рідними. Тому що, де б ми не жили і якою б не була наша домівка, але вона наша, і для нас найкраща.