Варіант 1 1. Укажіть складні речення з різними видами зв'язку.
A Шанобливе ставлення до хліба, що передавалося від покоління до покоління, нині
грунтується переважно на традиції, але вже без усвідомлення його магічної, божественної,
ритуальної ролі (За Г. Печерною).
Б Найбільш архаїчними видами обрядового хліба нині залишаються великодні та весільні
короваї, шишки, а в деяких регіонах - калита (За Г. Печерною).
В Зрідка видніються над ковилою кулясті кущі верблюдки, кермека та молодого кураю, які
восени, відломившись від власного кореня, стануть перекотиполем (За О. Гончаром).
2. Укажіть складні речення.
A Попередники Шевченка, починаючи з Котляревського, використовували у своїх творах
народну українську мову, але це використання було обмеженим (з журналу).
Б Крім того, вони не позбулися ще діалектних, вузько місцевих елементів (з журналу).
В Норми літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Шевченка (3 журналу).
3. Укажіть складносурядне речення.
АТ. Г. Шевченко не тільки дав українському народу мову, а й закликав усіх берегти,
вивчати свою та інші мови, ніколи не забувати, не цуратися рідної української мови (3 журналу).
БМи знаємо український ренесанс 20-х років, але ж потім був сталінський терор (3 журналу).
В Почуло цю мову заполярне крайсвіття, топили її в океанських баржах, заганяли слово Тарасове
в тундру і тайгу (З журналу).
4. Укажіть речення, яке не належать до складнопідрядних означальних.
A Переважна більшість назв обрядового хліба має праслов'янське або індоєвропейське
походження це свідчить про високий рівень розвитку хліборобської культури на
українських землях впродовж тривалого часу (За Г. Печерною).
Б Загалом обряди, в яких вживався хліб, були тісно пов'язані з річними календарними
святами, фазами сонця і місяця... (За Г. Печерною).
В Від сорому, який нащадків пізніх палитиме, заснути я не можу... (За І. Франко).
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!