Ліс ще дрімає(теперишній час, чоловічий рід, однина) в передранішній тиші... Непорушно стоять( теперишній час, множина) дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті кра росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться(майбутній час, жіночий рід, однина) пташка, непевним голосом обізветься(майбутній час, жіночий рід, однина) із свого затишку. Ліс ще дрімає( теперишній час, чоловічий рід, однина), а з синім небом уже щось діється( теперишній час, середній рід(не точно), однина): воно то зблідне( майбутній час, середній рід, однина), наче від жаху, то спалахне( майбутній час, середній рід, однина) сяйвом, немов від радощів. Небо міниться(теперишній час, середній рід, однина), небо граєтеперишній час, середній рід, однина) усякими барвами, блідим сяйвом торкає( теперишній час, середній рід, однина) вершечки чорного лісу... Стрепенувся(минулий час, чоловічий рід, однина) нарешті ліс і собі заграв(теперишній час, чоловічий рід, онднина)... Зашепотіли(теперишній час, множина, чоловічий рід) збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась( теперишній час, жіночий рід, однина) у травиці комашня, розітнулося( теперешній час, середній рід, однина) в гущині голосне щебетання й полинуло( теперешній час, середній рід, однина) високо — туди, де небо міниться( теперишній час, однина, чоловічий рід), де небо грає( теперишній час, однина, чоловічий рід) всякими барвами...
-Яка пора року тобі найбільше подобається?
-Навіть не знаю.Кожна з них по своєму особлива і неможливо обрати кращу...
- Ти гарно подумай! Що тобі подобається? Можливо ти любиш весну, коли навколо буяє зелень та квітують дерева. Чи тепле літо?
-Ці пори роки чудові. У них є свої секрети і принади.
-Так. Але можливо тобі більше до вподоби золота осінь чи білосніжна зима?
-Мені подобаються всі пори року. Але найбільше я все так люблю прихід літа.
-Чому саме літо?
-Тому що, це пора, коли навкруги багато квітів. Ще навіть білі «свічки» на каштанах світяться. Вечорами тепло, але повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, веселитися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий, піднесений настрій.
-Так, це дійсно удово. Я люблю гуляти влітку.
-А ще, під час літніх канікул можна досхочу порадіти життю: мандрувати, купатися на пляжі, грати в футбол, баскетбол або бадмінтон, кататися на велосипеді.
-І дійсно, є час для різних захоплень.
-У мене з*являється час читати всі книжки, які заманеться, а не тільки за шкільною програмою.
-Але ж влітку часто буває спекотно та незатишно, особливо в великому запиленому місті.
-Можливо.. Та мені аж ніяк не хочеться проміняти це надмірне тепло на зимні холоди та теплі валянки!
-А мені навпаки подобається сніжна зима. Так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! А Новий рік! Хіба є такі, хто не любить це свято? У кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки.
-Так, тепер я гадаю, що і зиму потрібно любити, хоча б за її свята. Та чи не часто вона лютує?
-Бува... Але як би не лютувала зима — діти їй раді: настала чудова пора для веселих зимових розваг.
l. Це було дуже давно: коли наші предки жили племенами, а волю боронили при до і списа, лука, стріл. В одному з таких племен підростав незвичайний хлопчина. Йому б навчатися звіра полювати, зброєю володіти, а він змайстрував собі дивного лука. Зачепиш тятиву, і заспіває вона пісню нечувану.
Якось вороги посягнули на землі хлопчикового племені. Долю переможця і переможеного вирішували турніри кращих стрільців і силачів. Сили виявилися рівними. Плем'я непокоїлося. Що чекає далі? Коли прийде край ворожнечі? Незчулися, як перед чужинцями опинився хлопчина з луком без стріл. "А чи зуміли б ви зіграти?"- звернувся він до вождя-завойовника. І заспівала його струна про прекрасну землю, блакитні небеса людей, що насолоджуються співом, а не зойком поранених.
Довго мовчав вождь. Нарешті мовив: "Обміняймося зброєю. Ваше плем’я перемогло. Але я повернуся і зіграю тобі свою пісню. Я вчитимусь!"
lll.
1. (ты не выделил в тексте слово)
2. (ты не выделил в тексте слово)
3. А
4.А
5.(ты не выделил в тексте слово)