1. Мова у житті суспільства: а) роль мови; б) функції мови. 2. Українська мова - національна мова нашого народу: а) українська літературна мова; б) роль культурних діячів у її розвитку. 3. Висновки. Мова є однією з найхарактерніших ознак суспільства. Адже кожен народ в період свого розвитку створює власну мову, якою згодом послуговується вся нація. Мова має чимало функції. Проте основна її функція - комунікативна, тобто мова у суспільстві виступає засобом спілкування. Також вона виконує фунцію називання, пізнання навколишнього світу, творення думок тощо. Українська мова є дуже давньою. Літературна мова - це та мова, що пройшла обробку майстрами слова і вважається загальнонародною. Саме літературна мова і в усній, і в писемній формах обслуговує різноманітні сфери суспільства. Вона має власні норми та різні стилі. У розвитку літературної мови велику роль зіграли видатні митці писемності України. Це і І. Котляревський, який є її зачинателем, і Т. Шевченко, що став її основоположником, і багато інших майстрів слова. Отже, мова - це історія народу, одна з ознак нації.
Не - префікс, без - префікс, пек - корінь, а - закінчення, небезпек - основа. Що - префікс, ден - корінь, н - суфікс, а - закінчення, щоденн - основа. Пере - префікс, літ - корінь, а - суфікс, є - закінчення, переліта - основа. Небезпека - іменник, п.ф. - небезпека, заг. назва, неістота, І відміна, тв. група, жін. рід, однина, у Н. або Зн. відмінку. Щоденна - прикметник, п.ф. - щоденний, відносний, тв. група, Н.в., однина, жін. рід. Перелітає - дієслово, п.ф. - перелітати, недоконаний вид, неперехідне, І дієвідміна, дійсний б, теперішній час, однина, ІІІ особа, чол. або сер. рід. Роль у реченні зазначених слів визначити не можна, бо немає речень.
Батьк -корінь і основа, -и - закінчення .
Річечка- річка, ріка, річковий.
Батьки- батьківська, батько, батьківщина.