На картині зображена старенька українська кімната. Через вікно проникає багато світла, тому можна роздивитися внутрішність цієї досить охайної та затишної кімнати.
На чисто побіленій стіні висить багато різноманітних ікон. Куточки кімнати теж прикрашені ними. Їх доповнюють рушники, котрі висять поверх них. Неможливо уявити сільської хати, де б на найпочеснішому місці не красувався витканий власноруч витвір. Доповнює охайність чисто вимита підлога. Біля вікна стоїть невеличкий стіл вкритий сірою скатертиною. На ньому стоїть самовар, червоний з гарним узором чайник, чашки з чаєм та тарілка з якимись смаколиками. З кожного боку стола стоїть дерев'яний стілець. Можна сказати, що це витвір мистецтва, адже не кожний майстер зможе так зробити стільчика. В кожному куточку стоїть трикутний стіл. На них лежать сірі рушники. А на них стоять гарні глечики з квітами та сухоцвітами. Під стіною можна побачити лаву. На ній напевно можна було б добре відпочити.
Уся картина дихає теплом і спокоєм, злагодою і любов’ю.
Надеюсь ^^
Чомусь завжди вважають, що казки цікаві лише дітям. Може, тому що в них багато вигадки і дорослі впевнені, що дітям цього досить. Але як часто вони загупають слова російського класика О. Пушкіна: "Сказка — ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок". Тож, на мою думку, дорослим іноді слід погортати сторінки казок і трішечки інакше подивитися на цей світ.
Недарма відомий український письменник Б. Лепкий до своєї казки "Мишка" зробив такий підзаголовок "Казка для дітей: для малих і великих"...
Объяснение:
