Пам’ятник Соломії Крушельницькій у Тернополі Тернопільщина — край талановитих, щедро обдарованих Богом людей! До плеяди таких духовних світочів, які є вихідцями з нашого краю, належить і співачка світової слави Соломія Крушельницька.
Своїм генієм вона підкорила провідні оперні сцени, прославивши у віках рідну Україну і Тернопілля. їй стоячи аплодувала «Ла Скала» та «Гранд-опера».
«Найпрекраснішою і найчарівнішою Баттерфляй» називав співачку італійський композитор Джакомо Пуччіні. Вона ж у кожній країні, де перебувала, завжди рвалася серцем на Батьківщину, вкладаючи тугу і любов до неї у свій неповторний спів.
Крушельницька повернулася в Україну назавжди. Вдячні поціновувані творчості славетної землячки створили у Тернополі перший пам’ятник-монумент Соломії Крушельницькій у повний зріст. Ідея встановлення пам’ятника зародилася ще у 1989 році, але не була реалізована.
У 2003 році голова благодійного фонду «Соломія» Марта Подкович звернулася до громадян, установ і організацій з проханням зібрати кошти на пам’ятник.
А 22 серпня 2010 року в Тернополі урочисто відкрили монумент славетній уродженці нашого краю Соломії Крушельницькій.
Автори композиції —«скульптор Володимир Стасюк та брати Андрій і Володимир Сухорські, архітектор Ізабелла Ткачук, які працювали спільно з тернопільськими митцями Данилом Чепілем та Анатолієм Водоп’яном. Постать співачки вилито з бронзи. Висота фігури — 3,8 м, а вага,— 3,5 т.
Розташований пам’ятник у сквері Тараса Шевченка на однойменному бульварі від вулиці Руської навпроти ЦУМу. Струнка, тендітна постать Соломії в повний зріст у вишуканому вбранні з капелюшком розміщена на круглому постаменті. Співачка зображена в нестримному, поступі вперед, а права рука спирається на вигадливий візерунок перил із застиглої музики. Її серйозний і уважний погляд направлений в далечінь. А з обох боків пам’ятник прикрашають зелені насадження. Територія біля монумента акуратно встелена бруківкою.
У сквері на бульварі Тараса Шевченка постала оперна Діва, пісенна гордість України. Її образ став уособленням жіночої вроди, великого таланту і голосу рідкісної природи. Пам’ятник Соломії Крушельницькій є символом Тернополя і складається враження, що він стояв тут завжди
Объяснение: Я точно не знаю чи це є правильна відповідь. Я це знайшов на сайті - https://subject.com.ua/lesson/mova/8klas_4/39.html
Одного разу почався сильний дощ. Спочатку декілька, а потім більше й більше падало крапельок на землю. Вони немов раділи своєму падінню. Згодом ціла вулиця ледь не пливла по воді. Одна краплинка легко приземлилася і впала у джерельце. Вона вже була майже на дні, як десь далеко побачила світло. Їй стало цікаво і вона подалася туди. Там краплинка побачила фабрику, на якій виготовляли ліки. Вона вскочила в одну пляшечку і побачила те, чого ніяк не сподівалась. На неї дивились такі ж, як вона краплинки і усміхались. Вони розказали їй про себе і про їхню важливу роботу (адже з них виготовляють ліки). З того часу вони потоваришували.
Після того, як друзі-краплинки попали в аптеку, лікарства для полоскання горла купив чоловік в якого захворів хлопчик. Коли хлопчик полоскав горло вода потекла по трубі в каналізацію. Краплинці так сподобалося те, що вона допомагає діткам лікуватись, що вона знов захотіла потрапити на фабрику. Побачивши на березі жабку вона почала просити в неї до Жабка погодилася їй до Вони йшли і йшли і побачили пікнік.
там сиділо четверо дітей. Одна дівчинка сміялась і почала давитись. Краплинка дуже захотіла їй до Вона і її друзі з такою силою стрибнули дівчинці в рот, що жу. Тепер краплинка з своїми подругами живуть і гуляють по небу. Коли вони сміються, то просять сонечка посвітити проміння на землю, а коли сумують то просять вітру і падають дощиком на землю. Тоді вони відвідують жабку. Потім повертаються додому. А на небі світить сонце. З'являється веселка.
Как-то так