синтаксичний розбір Хай між нами красується чиста, рідна мова - мова Лесі і Тараса, нації основа!
Дідівська мово, ти лежала в скрині, мов кожушок, на дні мого життя! А я жила, немов не в Україні, та нині повертаюсь з небуття.
Шануй мову кожного народу, у кожноно прекрасна - й лиш одна. Якщо мою довкруж почути годі, у тому біль мій і моя вина.
Я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його променів. Спочатку на обрії з'являється багряно-червона смуга. Потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. І ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна, і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня.
І ось світанок змінюється новим днем, наповнюється турботами життя людей, і я чую ніжне: «Доброго ранку, сину!»