Займенник— повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, який? чий? .
В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком. Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні.
Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.
Содержание хорошее, но есть ошибки. Свої зимові канікули я провела чудово. Новий Рік я зустріла з друзями та родичами. Коли годинник пробив дванадцять, я з подругою вийшла на двір , щоб запалити бенгальські вогники. На 1 січня родичи роз'їхались, але святковий настрій не закінчився. Випав сніг , ми з друзями ходили кататися на санчатах, також я з друзями була на ковзанці та було дуже весело. Я люблю канікули, а більш за все зимні: можна весело провести час, покататися на санчатах, лижах, пограти в сніжки. Зима - це красива, ніжна , немов казка, пора року.
В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.
Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні.
Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.