моего папу зовут ... . мой папа-бизнесмен. Его бизнес связан с ... . Мой отец очень занят. Он часто приходит поздно с работы. Но я вижу, что ему нравится его работа. И он всегда находит время, чтобы провести его со мной и с мамой. А маму зовут ... . Она домохозяйка. она тоже работает, ведь у нее больше работ чем у папы. Она нам готовит нам завтрак, обет и ужин. убирает дом, гладит наши вещи. Если мы болеем то она стоит над нами пока мы выздоравливаемся.А когда трудно домашкой, то она мне с домашкой. Если говорить по професии то моя мама повар, учитель, психолог, уборщица, врач и т.д. я люблю их обоих. она мои идеалы.
Гумор – доброзичливий сміх, спрямований на розкриття певних вад людського характеру або недоладностей у життя людей*.
Наприклад, у п’єсі І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” гумором сповнені діалоги дійових осіб, зокрема, намагання Мартина прищепити членам своєї родини дворянські риси:
Мартин. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять… Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?
Сатира – різке осміювання, критика всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється у перебільшено смішному вигляді*.
У поемі “Сон” саркастично-карикатурно подано образ цариці:
Цариця-небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще, на лихо, сердешне
Хита головою.
Так оце-то та богиня!
Лишенько з тобою.
А я, дурний, не бачивши
Тебе, цяце, й разу,
Та й повірив тупорилим
Твоїм віршемазам.