Як можна бути патріотом, живучи поза межами своєї країни?
Саме такою актуальною темою, цьогоріч, постало творче завдання із ЗНО з української мови перед випускниками. Яким потрібно було викласти власний погляд на проблему.
Журналісти «Хотинських вістей» поцікавилися думками випускників, чи можна бути патріотом, живучи за кордоном? Що писали на ЗНО з цього приводу та чи впоралися з хвилюванням?
Хто поважає себе – не забуває про коріння
– Для мене патріот – це людина, яка незважаючи ні на що, залишається вірною своїй країні. Яка живе, працює чи просто відпочиває за її межами, але не забуває, хто є насправді. З гордістю, повагою та трепетом розповідає про свою Батьківщину, – говорить Анастасія Николюк, випускниця Хотинської ЗОШ №5. – Вважаю, що кожен, хто поважає себе, не повинен забувати про своє коріння. Бути патріотом поза межами своєї країни – можливо. Головне не цуратися нашої історії, мови та звичаїв, плекати традиції, – думає дівчина.
Щодо хвилювання під час складання ЗНО, Анастасія поділилася: «Звісно, переживала. Але виявилося не все так страшно і важко, як розповідали. Якщо протягом року готуватися та бути впевненим у власних силах, то страх одразу зникає. Хотілося б впоратися на всі ів, але варто згадати про карантин, під час якого дещо озслабилася і готувалася не так інтенсивно».
Про любов у серці до рідного краю та моральну підготовку до ЗНО
– Щоб бути патріотом, живучи поза межами своєї країни, – необхідно мати любов у серці до рідного краю і рідного дому. І демонструвати її можна у різний іб: підтримувати волонтерські рухи, які діють на території України, допомагати благодійним організаціям, – вважає Анна Перепелюк, випускниця Хотинської гімназії. – Також важлива моральна підтримка і підняття авторитету нашої країни за кордоном. Кожен громадянин України, котрий виїжджає – автоматично стає її представником у європейському чи іншому суспільстві. Наша поведінка і дії дають іноземцям змогу уявити, який наш народ у цілому.
Анна розповіла і про загальний настрій під час складання зовнішнього незалежного оцінювання: «То дійсно важко, це перше ЗНО, і я не знала, чого від нього очікувати. Напевно, була морально не готова. Крім того, посилений контроль, карантинні заходи, маски, антисептики, які були скрізь – знову і знову нагадували, що ми під загрозою інфікування COVID-19, що ніяк не піднімало, так би мовити, бойовий дух».
Місце проживання не змінює почуття до України
– На мою думку, кожен має свої причини виїхати за кордон, можливо, на це впливає теперішнє соціальне та економічне становище у нашій державі, – поділився роздумами Руслан Трачук, випускник Хотинської ЗОШ №1. – Вважаю, що людина, яка покинула рідну домівку, може бути патріотом, бо місце проживання не змінює почуття до Батьківщини. Адже все залежить від її любові до рідної землі. Не варто забувати рідний дім та батьків, важливо слухати своє серце.
Хлопець запевнив, що під час складання ЗНО не хвилювався: «У моїй голові була лише одна думка: «У тебе все вийде! Ти кращий!». Упевненість у своїх силах мені вселили батьки ще з раннього дитинства».
Українці за кордоном допомагають один одному та землякам на Батьківщині
– Я вважаю, патріотом бути не так і важко, потрібно лишень цього хотіти. Не важливо, чи ти вдома, чи за межами України, варто залишатися людиною і доводити свій патріотизм не лише на словах, але і на ділі, – переконана Катерина Нагірняк, випускниця Недобоївського ЗЗСО. – Найяскравіше це проявляється в українців за кордоном, коли вони один одному допомагають у найелементарніших питаннях. І роблять це безкорисливо, лише тому, що вони є вихідцями з однієї землі.
Також прикладом цьому є наші заробітчани, котрі займаються волонтерством, благодійністю. Незважаючи на відстань і кордони, підтримують земляків, котрі потребують до : збирають кошти, передають посилки з речами та продуктами.
А ще вони, як ніхто інший, цінують там, на чужині, звичаї і традиції свого народу. Це дозволяє їм відчути себе, як удома. Відзначають релігійні та державні свята, одягають вишиванки, співають українські пісні та прославляють Україну. Спільнота діаспори у різних куточках світу теж докладає чимало зусиль, аби інші народи дізналися про красу і велич української землі.
Тож не цурайтеся Батьківщини, будьте її патріотами, пам’ятайте про неї, де б ви не були, – закликає дівчина.
-Привіт!-сказав Дмитрик(можеш підставити своє ім*я) -Привіт,друже!-відповів Олег. -Як школа? -Поведінка однокласників незадовільна ,- промовив Олег. -Чому?Все настільки погано?-запитав Дмитро. -Звісно,я б дарма цього не говорив.Дівчатка заздрять одне одному,хлопці злі. -Можливо,у них є позитивні риси,давай знайдемо у них щось хороше. -Добре,-хоробро відповів Олег. -У вас у класі панує щедрість,доброта? -Звичайно,кожен пригощає,-впевнено сказав Олег. -От,бачиш все не так тяжко.Ви довіряєте одне одному?-запитав Дмитро. -Безперечно,у хлопців і дівчат свої секрети.Ми бережемо їх. -Ви збираєте кошти або матеріальні речі на благодійні акції? -Так! -Це ще одна позитивна риса характеру-милосердя,добродушність,пояснив Дмитро. -Коли хтось впав,поранився або ж засмутився за оцінку-ми завжди допомагаємо,і морпльно й фізично. -Це взаємодо -Одного разу ми з класом поїхали на виставку картин.Затримався автобус,але всі чекали.Потім,ніхто навіть слова не промовив:,,Чому ж так довго?"-сказав Олег. -Це витримка й порядність.Тут все зрозуміло. Таку якість характеру не отримаєш у спадок. Її в людині батькам треба виховувати власним прикладом. -Оптимізм теж ,як риса характеру?-запитав Олег. -Безумовно.Люди, які ніколи не сумують і радуються кожному дню. На них хочеться рівнятися і бути такими, як вони,-сказав Дмитро -Оленка образилась на мене й не пробачила,але за декілька днів захотіла знову дружити.Вона правильно вчинила? -Без сумніву,що правильно.Потрібно вміти пробачати. -А що ж таке альтруїзм?Це негативна риса?-сказав Олег. -Ні!Це повний антипод егоїзму. Егоїсту ніколи не зрозуміти альтруїста, а ось альтруїст зрозуміє, вислухає, простить і навіть до -Зрозуміло!Все таки мої однокласники мужні,можуть підтримати,доброзичливі,щедрі,кмітливі,розумні й взаємоповажні. -Які б вони не були,вони все одно хороші,-переконав Дмитро. -Давай прощатись,бо вже четверта година.Потрібно поквапитись,-промовив Олег. -Бувай!Зустрінемось завтра. -Бувай!
-Привіт!-сказав Дмитрик(можеш підставити своє ім*я) -Привіт,друже!-відповів Олег. -Як школа? -Поведінка однокласників незадовільна ,- промовив Олег. -Чому?Все настільки погано?-запитав Дмитро. -Звісно,я б дарма цього не говорив.Дівчатка заздрять одне одному,хлопці злі. -Можливо,у них є позитивні риси,давай знайдемо у них щось хороше. -Добре,-хоробро відповів Олег. -У вас у класі панує щедрість,доброта? -Звичайно,кожен пригощає,-впевнено сказав Олег. -От,бачиш все не так тяжко.Ви довіряєте одне одному?-запитав Дмитро. -Безперечно,у хлопців і дівчат свої секрети.Ми бережемо їх. -Ви збираєте кошти або матеріальні речі на благодійні акції? -Так! -Це ще одна позитивна риса характеру-милосердя,добродушність,пояснив Дмитро. -Коли хтось впав,поранився або ж засмутився за оцінку-ми завжди допомагаємо,і морпльно й фізично. -Це взаємодо -Одного разу ми з класом поїхали на виставку картин.Затримався автобус,але всі чекали.Потім,ніхто навіть слова не промовив:,,Чому ж так довго?"-сказав Олег. -Це витримка й порядність.Тут все зрозуміло. Таку якість характеру не отримаєш у спадок. Її в людині батькам треба виховувати власним прикладом. -Оптимізм теж ,як риса характеру?-запитав Олег. -Безумовно.Люди, які ніколи не сумують і радуються кожному дню. На них хочеться рівнятися і бути такими, як вони,-сказав Дмитро -Оленка образилась на мене й не пробачила,але за декілька днів захотіла знову дружити.Вона правильно вчинила? -Без сумніву,що правильно.Потрібно вміти пробачати. -А що ж таке альтруїзм?Це негативна риса?-сказав Олег. -Ні!Це повний антипод егоїзму. Егоїсту ніколи не зрозуміти альтруїста, а ось альтруїст зрозуміє, вислухає, простить і навіть до -Зрозуміло!Все таки мої однокласники мужні,можуть підтримати,доброзичливі,щедрі,кмітливі,розумні й взаємоповажні. -Які б вони не були,вони все одно хороші,-переконав Дмитро. -Давай прощатись,бо вже четверта година.Потрібно поквапитись,-промовив Олег. -Бувай!Зустрінемось завтра. -Бувай!
Як можна бути патріотом, живучи поза межами своєї країни?
Саме такою актуальною темою, цьогоріч, постало творче завдання із ЗНО з української мови перед випускниками. Яким потрібно було викласти власний погляд на проблему.
Журналісти «Хотинських вістей» поцікавилися думками випускників, чи можна бути патріотом, живучи за кордоном? Що писали на ЗНО з цього приводу та чи впоралися з хвилюванням?
Хто поважає себе – не забуває про коріння
– Для мене патріот – це людина, яка незважаючи ні на що, залишається вірною своїй країні. Яка живе, працює чи просто відпочиває за її межами, але не забуває, хто є насправді. З гордістю, повагою та трепетом розповідає про свою Батьківщину, – говорить Анастасія Николюк, випускниця Хотинської ЗОШ №5. – Вважаю, що кожен, хто поважає себе, не повинен забувати про своє коріння. Бути патріотом поза межами своєї країни – можливо. Головне не цуратися нашої історії, мови та звичаїв, плекати традиції, – думає дівчина.
Щодо хвилювання під час складання ЗНО, Анастасія поділилася: «Звісно, переживала. Але виявилося не все так страшно і важко, як розповідали. Якщо протягом року готуватися та бути впевненим у власних силах, то страх одразу зникає. Хотілося б впоратися на всі ів, але варто згадати про карантин, під час якого дещо озслабилася і готувалася не так інтенсивно».
Про любов у серці до рідного краю та моральну підготовку до ЗНО
– Щоб бути патріотом, живучи поза межами своєї країни, – необхідно мати любов у серці до рідного краю і рідного дому. І демонструвати її можна у різний іб: підтримувати волонтерські рухи, які діють на території України, допомагати благодійним організаціям, – вважає Анна Перепелюк, випускниця Хотинської гімназії. – Також важлива моральна підтримка і підняття авторитету нашої країни за кордоном. Кожен громадянин України, котрий виїжджає – автоматично стає її представником у європейському чи іншому суспільстві. Наша поведінка і дії дають іноземцям змогу уявити, який наш народ у цілому.
Анна розповіла і про загальний настрій під час складання зовнішнього незалежного оцінювання: «То дійсно важко, це перше ЗНО, і я не знала, чого від нього очікувати. Напевно, була морально не готова. Крім того, посилений контроль, карантинні заходи, маски, антисептики, які були скрізь – знову і знову нагадували, що ми під загрозою інфікування COVID-19, що ніяк не піднімало, так би мовити, бойовий дух».
Місце проживання не змінює почуття до України
– На мою думку, кожен має свої причини виїхати за кордон, можливо, на це впливає теперішнє соціальне та економічне становище у нашій державі, – поділився роздумами Руслан Трачук, випускник Хотинської ЗОШ №1. – Вважаю, що людина, яка покинула рідну домівку, може бути патріотом, бо місце проживання не змінює почуття до Батьківщини. Адже все залежить від її любові до рідної землі. Не варто забувати рідний дім та батьків, важливо слухати своє серце.
Хлопець запевнив, що під час складання ЗНО не хвилювався: «У моїй голові була лише одна думка: «У тебе все вийде! Ти кращий!». Упевненість у своїх силах мені вселили батьки ще з раннього дитинства».
Українці за кордоном допомагають один одному та землякам на Батьківщині
– Я вважаю, патріотом бути не так і важко, потрібно лишень цього хотіти. Не важливо, чи ти вдома, чи за межами України, варто залишатися людиною і доводити свій патріотизм не лише на словах, але і на ділі, – переконана Катерина Нагірняк, випускниця Недобоївського ЗЗСО. – Найяскравіше це проявляється в українців за кордоном, коли вони один одному допомагають у найелементарніших питаннях. І роблять це безкорисливо, лише тому, що вони є вихідцями з однієї землі.
Також прикладом цьому є наші заробітчани, котрі займаються волонтерством, благодійністю. Незважаючи на відстань і кордони, підтримують земляків, котрі потребують до : збирають кошти, передають посилки з речами та продуктами.
А ще вони, як ніхто інший, цінують там, на чужині, звичаї і традиції свого народу. Це дозволяє їм відчути себе, як удома. Відзначають релігійні та державні свята, одягають вишиванки, співають українські пісні та прославляють Україну. Спільнота діаспори у різних куточках світу теж докладає чимало зусиль, аби інші народи дізналися про красу і велич української землі.
Тож не цурайтеся Батьківщини, будьте її патріотами, пам’ятайте про неї, де б ви не були, – закликає дівчина.
Объяснение:
вот держи