Скласти діалог на тему «Земля не вибачає байдужості» пропоную так:
- Привіт, Іванко! Як справи? Як відпочили вчора на природі?
- Привіт, Артеме! Справи добре, проте я вкрай була обурена поведінкою людей на природі.
- А що сталось?
- На жаль, більшість не доносить сміття до смітника. І вся заповідна зона вкрита купою пляшок, серветок, пакетів.
- Це велика проблема людства! Через таких несвідомих осіб страждає вся Земля.
- Так, через таких людей ми маємо чимало екологічних проблем.
- З екологією у нас серйозні проблеми, і справді. А що вже казати про заводи, на яких немає очисних споруд…
- Землі дуже важко з цим впоратись. Я вважаю, що через таке ставлення до природи, людство і потерпає від великої кількості катаклізмів.
- Земля не вибачає байдужості, тому кожному з нас треба ставитись до природи з повагою!
Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.
Таємниця життя... Вона хвилювала людей завжди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину?