прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. бачу неправду, бачу зло — і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними — світ став би зовсім іншим. ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б за нею. отоді я був би дуже щасливий. боляче мені, коли бачу бідних дітей та немічних старих людей. я відчуваю себе тоді нещасливим. чи багато чого людині в житті треба, щоб бути щасливою? приголубила бабуся, поцілувала перед сном — і я засинаю, і мені так хороше, відчуваю я себе цілком щасливим.бути щасливою людиною — це значить володіти щастям. а що таке щастя? щастя — це почуття повного задоволення. з цього виходить, що щастя — це стан людини. а, як відомо, стан вічний не буває. значить, повністю і завжди щасливої людини не буває. але ж інодія відчув себе щасливим третього жовтня. у цей день я святкував свій день народження. рано-вранці по телефону мене поздоровив мій куратор. коли прийшов до колежу, то отримав багато поздоровлень і подарунків від однокласників. після колежу поїхав додому, а хата повна гостей. у цей день я отримав три телеграми — мене вітали друзі, які живуть далеко і яких я не бачив кілька років. мене поздоровляли сусіди, і я відчував у цей день той самий стан, назва якому — щастя. може, завтра, через місяць чи через рік все зміниться. але не будемо заглядати далеко вперед.я розповів про почуття щастя на прикладі одного дня. певен, що будь-яка людина гідна щастя. але воно не приходить само по собі, до нього треба вперто йти. кожна людина уявляє його по-різному. але щастя залишається щастям і його вистачить на всіх. так будьмо всі щасливі!
Объяснение:
Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.
Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж
Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом.
Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася
Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.
А до завершення століття Хрещатик став повністю забудованою вулицею Києва, де розташувалися численні магазини, банки, різного роду контори. А в 1892 році по вулиці було прокладено першу в Російській імперії електричну трамвайну лінію, яка сполучала Хрещатик з районом Подол. З початком ХХ століття будинки по вулиці Хрещатик уже мали каналізаційну і водопровідну системи, газ та електричне освітлення. Тоді ж на Хрещатику збудовано Центральний універмаг. В 60-х роках він стає найкращою вулицею Києва, де зосереджено найпрестижніші готелі , адміністративні центри, найкращі магазини й театри.
Сучасний Хрещатик взагалі суттєво вирізняється серед вулиць столиці своєю вишуканою гармонією сучасного і минулого, традицій і новаторства в архітектуріі дизайні. Але він продовжує залишатися візиткою нашого прекрасного міста, улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста.
Імміграція,інновація,ірраціональний,контрреволюція,сюрреальний.