твір-опис природи в художньому стилі,за картиною Васильківського "козача гора"
держи солнце !)))
Сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. Зелені трави буяють під їх теплом.
Верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду.
У зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. Гармонія всюди. Здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця.
Козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. Мабуть, нею раніше мандрували козаки, але саме зараз вона велично відпочиває.
Як же тут гарно. Наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне.
Ступені порівняння можна утворити від
а) якісних прикметників;
Розумний - розумніший, більш розумний, найбільш розумний, найрозумніший.
Гарний - гарніший, більш гарний, найбільш гарний, найгарніший.
Низький - нижчий, більш низький, найбільш низький, найнижчий.
3. Ознаку предмета за його відношенням до часу, місця, матеріалу тощо позначають
б) відносні прикметники;
Батько - батьківський, батьків. Батьківська хата, батькова машина.
4. На питання чий? чия? чиє? відповідають
в) присвійні прикметники.
Лебедина пісня - присвійно-відносний прикметник.
5. Прикметники найвищого ступеня порівняння:
в) найприємніший, найбільш тривкий.
Високий - найвищий. Іван - найвищий хлопець за зростом.
6. Короткі форми прикметників – це
в) повен, рад, золот, зелен.
Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав. (Казка)