М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Приведите 10 примеров чем полезны гаджеты и книга

👇
Ответ:
irinka15012002
irinka15012002
27.02.2020

У гаджетов есть и вред и польза. Их пользы это можно делать все например: читать, узнать, фотогрофироваться, играть и т. д.

А их вред это если ими долго пользоваться то будет болеть спина и глаза будут плохо видеть. И если много сидеть и играть в игры смотреть что без полезное то это тоже очень даже вредновато.

А книга это вещь которая с давних времён мы используем в нем написона много стихов? сказок, пословицы, песни, легенды и т. д. Их до 21 века читали но после 21 века люди начали их читать меньше они постипенно становятся не нужными ими люди пользуются только в школе а так они книги не читают. Так что читайте книги, Они полезнее чем гаджеты точно.

Объяснение:

А еще объяснить надо было а я не знал в таком случае объяснять не буду хыхы...

4,6(66 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
TurboDan
TurboDan
27.02.2020
На будущее, сочинение за никто вам писать не будет.

У всіх літописах є і дуже стислі записи, і докладні, в яких ширше розповідається про принципові суспільні події, обставини, характеризуються історичні особистості, наводяться їх висловлювання. Такі розповіді написані образно, емоційно, жвавою мовою, тому літописи є пам'яткою. Не тільки історії, а й художньої літератури. Замовити таку книгу могла тільки спроможна людина. Однак у багатьох монастирях, при княжих дворах і церквах були вже багаті бібліотеки.
4,6(63 оценок)
Ответ:
Алиса228228
Алиса228228
27.02.2020

Тарас Шевченко

На картині зображено юнака. Тут Шевченкові двадцять шість років. У нього чорне волосся, густі чорні брови, високе чоло, прямий ніс. Звичайний юнак, у якого попереду все життя.

Увагу привертають очі. Це ті самі, знайомі нам, "шевченківські" очі. Вони дивляться уважно і невесело. Чому не посміхається молодий поет? Де його юнацька посмішка? Можливо, замислився Шевченко над злиденним життям народу? Можливо, не дають йому спокою горе і біда навколо? Очі поета сумують, бо багато лиха зазнав у житті і він сам. Багато випробувань у нього ще попереду. Можливо, він їх уже відчуває?

Здається, з картини Шевченко вдивляється в нас. Здається, що його губи зараз розімкнуться і він почне говорити. Які слова він скаже нам з портрета? Я думаю, що це будуть слова його чудових віршів.

Леся Українка

Леся Українка започаткувала в українській літературі новий тип героя. Її ідеал - сильна (емоціями, волею, інтелектом) особистість, яка шукає розв’язання найгостріших духовних проблем життя. Її ідеал - це рух, активність, чин, ризик, порив сягнути недосяжного верхів’я. Цей образ зустрічаємо в багатьох творах ("Осіння казка", "Contra spem spero!", цикл "Ритми"). Цю вольову особистість Леся Українка протиставляє пасивності, безпорадності. Леся Українка утвердила в українському середовищі ідею активного, войовничого націоналізму. Вона розглядала визволення і розквіт нації не як засіб, а як мету. Саме Леся надала націоналістичному світогляду трагічного забарвлення. Це трагізм непохитної волі, що швидше згине, як зрадить своїм ідеалам, трагізм упертої гордості мученика на хресті, шалу пораненого хижака, що перед наведеним дулом готується до останнього стрибка; це трагізм нації, поставленої перед вибором: перемогти або загинути. Ці ідеї виразно звучать у творах "Бранець", "Бояриня", "Оргія", "В дому роботи, в країні неволі", у драмах єврейського та єгипетського циклів.

Iван Франко

На трактування образу Івана Франка у пресі мали вплив його політичні і конфесійні переко­нання. Як вказує М. Камариця, церковнослужи­телі не любили І. Франка, вважаючи його атеї­стом та матеріалістом, відкидаючи його культ, що поширювався на той час у Галичині. По­яснювалось таке ставлення не лише загалом антицерковною позицією І. Франка, а й тим, що навіть останнє причастя І. Франко хотів прий­няти не в греко-католицького, а в православно­го священика. Цієї упередженості до Фран­ка з боку духовенства не могло змінити навіть позитивне ставлення до нього митрополита А. Шептицького та впливового у церковних ко­лах о. Григорія Костельника, які були проти такого однозначного трактування світогляду І. Франка, цінуючи його як вченого і письменни­ка.

4,6(10 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ