ответ: Ще з самого малечку ми про щось мріяли. Хтось хотів бути спортсменом, хтось мати круту машину чи багато гарних речей. Час йде, а ми все продовжуємо мріяти та на жаль, багато людей так і не досягли бажаного. Зараз я хочу разом з вами поміркувати, що краще: жити мріями чи будувати плани, які ми будемо втілювати у життя?
Ми знаємо, що ніхто не досягав бажаного не роблячи щось для цього. Тому, коли ми бачимо успішну людину ми повинні розуміти, що задля досягнення своєї мети вона дуже багато працювала. Так і ми, якщо хочемо не просто мріяти, а мати те, про що мріємо повинні наполегливо працювати. Не потрібно жити тільки мріями і фантазіями, інакше ти не зможеш бути щасливою людиною і по-перше особистістю. Ми повинні пам'ятати, що наше життя залежить тільки від нас і тому саме на нас лежить відповідальність за те, як ми його проведем. Якщо людина забажає, то обов'язково перетворить мрії на плани,які втілить у життя, найголовніше- бажання. Просто мріяти можна вічно, а ось втратити шанс мати те, що мрієш можеш дуже швидко, тому не гай часу. Пам'ятай, що мріяти- цілком нормально, але не потрібно жити просто мріями, потрібно працювати, щоб наші плани реалізувати в життя, тим самим задовольняючи свої духовні потреби.
Ось чому я вважаю, що краще будувати плани, які потім зможеш втілювати у життя,ніж просто мріяти.
Объяснение:
Мої враження від “Маленького принца”
Маленький принц» Екзюпері – це незвичайна казка, яка підходить для прочитання людьми різного віку. Твір причаровує своїм фантастичним сюжетом та добротою. Головною ідеєю казки є утвердження людських цінностей. Завдяки ній ми починаємо трохи інакше дивитись на цей світ. А усе завдяки маленькому хлопчику, що розкриває нам очі.
У пустелі льотчик зустрічає дитину – хлопчика. Саме так починається дивна дружба поміж дорослим і дитиною. За час спілкування з Маленьким Принцом чоловік ( а разом з ним і читач) відкриває для себе багато істин, які раніш просто не помічав. Побувавши на різних планетах, хлопчик виніс цінні уроки, котрими щедро ділився з льотчиком. Завдяки дивовижному співрозмовнику він зрозумів, що “себе завжди оцінювати важче, аніж інших”, а “найголовніше – те, чого не побачиш очима”.
Мене дуже вразили стосунки Принца та Квітки, які показують нам, що кохання може бути різним, як і по-різному можуть його сприймати окремі люди. Квітка ця незвичайна: «А та квітка проклюнулась із насінини, занесеної невідомо звідки, і маленький принц викохував той пагінчик, такий неподібний до інших билинок». Але Принц розчарувався, коли усвідомив, що на Землі таких троянд тисячі. І тільки Лис допоміг усвідомити істину хлопцеві: «Ми відповідальні за тих, кого приручили».
Мені дуже сподобалось зображення дружби у цьому творі. Лис – гарний друг, який наповнює життя свого товариша новим сенсом, має потребу бути кому-небудь необхідним. Тому, коли Принц відчував неминучість смерті, він думав не про те, що буде далі, а про свого друга.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/moyi-vrazhennya-vid-malenkogo-printsa