При́судок — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом. Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою. Присудок відповідає на питання що робить (підмет)? що зробить ? що з ним робиться ? у якому він стані ? який він є ? хто або що він є ? При схематичному аналізі речення графічно позначається підкреслюванням двома рисками.
Объяснение:
ты. понял..
Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
Схема речення - [ ] і [ ].
1 просте: За узліссям розкішно підіймалися вікові дуби. - просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
Дуби (підкреслюємо однією лінією) - підмет, виражений іменником у Н.в. множини; підіймалися (підкреслюємо двома лініями) - простий дієслівний присудок, виражений дієсловом у минулому часі множини; вікові (підкреслюємо хвилястою лінією) - узгоджене означення, виражене прикметником; за узліссям (підкреслюємо штрих-пунктиром) - обставина місця, виражена поєднанням прийменника з іменником в орудному відмінку.
2 просте речення: Шматочки неба врізалися в них. -просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
Шматочки - підмет, виражений іменником в Н.в. мн.; врізалися - простий дієслівний присудок, виражений дієсловом в минулому часі множини, неба - непрямий додаток, виражений іменником в родовому відм. однини; в них - додаток, виражений поєднанням прийменника та іменника в знахідному
відмінку.
Кома між двома реченнями перед сполучником сурядності -і- не ставиться, бо є спільна обставина - за узліссям.