1. Вправа «Так-ні»( прочитайте питання, давши письмово відповідь «Так» чи «Ні»)
1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів . (Ні)
2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені. ( Так)
3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів. (Так)
4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні)
5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові ( Так)
6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії ( Так)
7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії ( Ні)
8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так)
9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так)
10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень . (Ні)
11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Ні)
12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику(Так)
13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів. (Так)
2. Робота на картках.
Картка 1
До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
Ліпота - краса
Стезя - шлях
Вуста - губи
Десниця - правиця
Рамена - плечі
Перст - палець
Глаголити - говорити
Чоло - лоб
Глаголили його вуста, що шлях через степ буде найближчим до Запорізької Січі.
Картка 2
До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.
Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.
Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.
Легінь- парубок
Когут- півень
бузько-лелека
газда-господар
гуторити-говорити
пательня-сковорода
файний-гарний
квасець-щавель
В нашому селі живе дуже гарний парубок. В нього закохано половина села дівчат.
ІІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми.
1. Дівчинка хизувалася новим голубим платтям.
2. Він не хотів бавитися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.
3. Донька десь затрималася, і мати почала бентежитись
4. За видноколом верби і тополі.
2. Вибірково-розподільча робота.
Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.
Архаїзми:
1. На голові у жінки був високий очіпок.
4. Листя падає – осінь листопадує.
8. Роззули козака із чобіт у постоли.
Історизми:
3. Устами дитини глаголить істина.
6. Крикнув цар на свої гайдуки.
Неологізи:
2. Не створюйте та не розсилайте спам.
5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг.
ІІІ. Домашнє завдання.
Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.
Приклад Група лексики
1 -В, 2-Г, 3- Ґ, 4-А, 5-Д, 6-Б.
Простите 4 задание я не смогла зделать
Но я очень старалась. Можно наилучший ответ❤
1)Мабуть(вставне слово, вказуває на невпевненість,не підкреслюється),попрацюю(присудок,дієслово) сьогодні(обставина,прислівник) дома(обставина,прислівник), зосередившись на виконані вправ зазначених у підручнику.(дієприслівниковий зворот,обставина)Тип:означено-особове
2)Люблю(присудок, дієслово) тебе(додаток, займенник),земле(звертання,не підкреслюємо), мрію(присудок,дієслово) про(прийменник) зустріч(додаток,іменник) з(прийменник) тобою(додаток,займенник) увісні(обставина,прислівник).Означено-особове
3)Ліси,море,поле(однорідні підмети, іменники) - усе(підмет,займенник) це() виринає(присудок,дієслово) з(прийменник) моєї(означення,займенник) пам'яті(додаток,іменник), зверненої до дитинства(дієприкметниковий зворот, означення).Просте,двоскладне речення
4)Мовчимо(присудок, дієслово) про(прийменник) найважливіші(означення, прикметник) події(додаток, іменник) очима(додаток, іменник) ще(обставина, прислівник) в(прийменник) давній(означення, прикметник) історії(обставина, прийменник+іменник). Означено-особове
5)Переходячи потік за потоком(дієприслівниковий зворот,обставина), ведмідь(підмет,іменник) оглянувся(присудок, дієслово) на(прийменник) своїх(означення, займенник) ведмежат(додаток, іменник) ,втомлених тяжкою дорогою(дієприкметниковий зворот, означення).
Як підкреслюється
Підмет
Присудок
Означення(хвиляста лінія)
Додаток_ _ _ _
Обставина-_._._._
Зверни увагу, у тебе розставлено не всі розділові знаки
Слово – це сила. Слово – це зброя. Могутність слів вражає. Ними можна серйозно ранити або ж «подарувати путівку в Щастя». Слова – це реалізація наших думок. А думки матеріалізуються, тому варто позитивно мислити. Хочете я розповім Вам один секрет? Про цей секрет мало хто знає.Ось він: слово – це чарівність, слово – це могутність. Хтось здивовано скаже: «Оце і є секрет?» Я відповідаю Вам: «Однозначно так!» Наша мова, слова, якими ми послуговуємось здатні бути різними. Я зустрічаю багато людей на своєму життєвому шляху, але не часто мова людей співвідноситься із їхнім зовнішнім виглядом.
Буває ж таке, що людина приваблива, навіть так – дуже гарна, але як тільки вона починає розмову ви розчаровуєтесь, бо її мовлення надзвичайно бідне або просто забруднене нецензурною лексикою, або ж вульгаризмами. Вона мислить неохайно. Дивно звучить, але ми це так і назвемо. Буває й інше: людина приваблива, словниковий запас не багатий, але її думки здатні зачарувати.
Такій людині варто більше працювати над собою. Але все ж ми розуміємо, що внутрішній стержень є – це вже багато значить. Нерідко трапляється й таке, що людина не є дуже привабливою, але як тільки вона починає говорити, то Вам хочеться її слухати, Вам цікаво, Ви більше не звертаєте увагу на зовнішність, а якщо й звертаєте, то починаєте віднаходити позитивні риси, Ви починаєте помічати те, що раніше не помічали.
Хіба ж це не прекрасно? Ми – це наші думки, ми – це наші розмови і дії. Якими ви бажаєте бути, чарівними, могутніми чи слабкими та кволими? Краса і сила починаються з середини, тому думайте про, що говорите і говоріть те, що думаєте!