У місті моєму багато різних вулиць: і великі, і маленькі, і широкі, і вузькі, з високими будинками, і не дуже, але рідна мені вулиця тільки одна.
Історію появи свого двору я не знаю, мої батьки жили в іншому місті (районі), але я знаю безліч подій, які відбувалися на моїй вулиці, знаю кожне дерево, кожен затишний куточок, куди можна сховатися під час гри в хованки. Я знаю практично всіх дітей свого двору. Разом ми часто влаштовуємо різноманітні змагання, граємо, жартуємо, розмовляємо.
Я люблю свою вулицю в будь-який час року. Навесні на деревах розквітає бузок, від цього все навколо просочується приємним ароматом квітів. Влітку весь двір стає схожим на мурашник, бо на вулиці з'являється багато людей, тому що всі жителі виходять погрітися на сонечку. Восени двір забарвлюється в усі відтінки червоного і жовтого, стає надзвичайно красиво. Взимку всі засинає і навколо стає тихо.
Моя вулиця - це те місце, до якого я ставлюся з особливим почуттям. Вона мені дуже дорога, тому що тут я ріс, знайомився з новими людьми, багато чому навчився. Саме з моїм двором пов'язано багато щасливих і радісних моментів мого життя. Моя вулиця назавжди залишиться в моєму серці незалежно від того, де я буду жити в майбутньому.
Третє речення має бути першим. Перше - другим. Друге - третім.
Тоді з перших букв речення утвориться слово ЛІС
Люди заварювали липу і пили її відвар при застуді. (люди - підмет, заварювали пили - однорідні присудки)
Іван-чай і любисток дівчата вплітали у волосся, і росло воно довге та пишне. (1 просте речення: дівчата- підмет, вплітали - присудок; 2 просте речення: воно - підмет, росло - присудок)
Сині фіалки нагадують очі, вони викликають у людській уяві приємні враження. (1 просте речення: фіалки- підмет, нагадують - присудок; 2 просте речення: вони - підмет, викликають - присудок)
Підмет підкреслюємо однією лінією, присудок - двома)