Найпрекрасніший подарунок, зроблений людям після мудрості, - це Ларош Фуко. Яким я бачу справжнього друга? Передусім він має бути доброзичливим, привітним, чуйним - адже людям такі потрібні добро, безкорисливість, увага. Справжній друг має бути хазяїном свого слова, мати сучасні погляди на життя, уміти відстоювати свою точку зору. Ще я хочу, щоб людина, з якою я дружу, уміла поводитися в суспільстві і завжди залишалася самим собою. Я хочу, щоб він поважав людську особистість, а тому завжди був поблажливим, м'яким і поступливим.
Якостей, які повинен мати справжній друг, дуже багато, але передусім він має бути дійсно справжнім, а не підробним.
Справжній друг той, який прийде на до завжди. Народна мудрість свідчить: «Не май ста рублів, а май сто друзів». І це так точно сказано! Адже людина, що не має друзів, як жебрак.
Т.Г.Шевченко - найвеличніша постать в українській мові та літературі . У своїй творчості він приділяє значну увагу жіночій долі . Він пише про ці проблеми тому , що рано залишився без матері і їм опікувалась сестра Катерина .Шевченкові поєми і балади кликали до помсти над тими , хто топтав жіночу честь , гідність і щастя .
Серед таких є "Причинна " , "Тополя " , "Русалка " , " Утоплена " , " Лілея ", " Наймичка ". У кожній з них своя нещаслива історія кохання ,нещасливого з вини різноманітних факторів насамперед соціального.Кожна з них - це прокляття тим хто згубив долю ,гідність, красу .Адже це історії про знівечену або скалічену долю молодої дівчини . Образи жінок у баладах не лише багатостраждальні , але й високоморальні . Саме він підніс кріпачку , матір на найвищу сходинку чистоти , глибини і вірності почуттів , моральної краси і материнської величі .
Отже не дарма його називають майстром художнього слова , з великим серцем.
Наприклад традиція колядувати на Різдво. Це давній зимовий звичай,коли колядники обходять хати і співають обрядові пісні - колядки