1)У моий сімйі ніхто не кидае гроші на вітер .
2)Я знаю свій мікро район як свойі 5 пальців .
3)Вранці Марійка прокинулась із кислим настроем .
4)Дуже багато людей люблять загрібати жар чужими руками ,
5)Я бережу своі книжки як зиницю ока .
6)Деякі хлопці нашого класу люблять бити байдики .
7)Петрика після черговойі двійки хоч до рани прикладай .
8)Як згадаю про контролтну , так мороз позаспиною .
9)Я не люблю коли люди роблять з мухи слона .
10)Сьогоднішня самостійна з математики ,була для мене як сніг на голову .
Багата Україна талантами, щедра на красу.
У кожному регіоні — свої звичаї, обряди, пісні, ремесла. Все це споконвіку створював народ — дарував незрівняну радість людям різних часів і поколінь.
Полтавщина, наприклад, славилася барвистими килимами та майстерними вишивками.
Косівщина — веселою керамікою та пухнастими ліжниками.
Майстри села Петриківка Дніпропетровської області славляться яскравим несподіваним розписом. Петриківський розпис прославив ремесла України. Петриківський промисел — це історично складений, збережений і донині унікальний осередок народної творчості. У старовину місцеві майстри займалися не тільки декоративно-орнаментальним розписом. Вони писали і сюжети картин, а ще вишивали, вирізували узори з паперу — робили витинанки.
Для виготовлення фарб майстри використовували натуральні барвники: соки трав, квітів, ягід, сажу, різнокольорові глини. Змішувались барвники на жовтку яйця. Ця техніка і досі є улюбленою в Петриківці, тільки пігментами (барвниками)тепер тали акварель і гуаш.
Петриківка гарна своєю ошатно-святковою звучністю, яскравістю, чистотою барв, ритмічною побудовою орнаментів. Улюблений колір — червоний. Частіше заве його сполучають із зеленим — таке поєднання створює радісний настрій.
Отже, барвисті українські килими, кераміка, Петриківські розписи є традиційними ремеслами України.