М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Виписати два словосполучення і зробити синтаксичний аналіз На мою думку, порівняння слова зі зброєю австралійців є цікавим. Ц е своєрідна зброя, здатна нести і добро, і зло. Вона, маючи величезну силу, і вражає, і так само, як бумеранг, повертається до того, хто його кинув, з у стократ збільшеною позитивною або негативною енергією.
Наведу аргументи, що підтверджують слушність цієї думки. Деякі слова здатні на чудеса. Вони надихають людину, розраджують у скрутній ситуації, спонукають на сміливі вчинки й повертаються, зрештою, добром.
В українській літературі є чимало прикладів такого позитивного впливу слова. Згадаймо хоча б епізод з автобіографічної кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна», коли колядники виспівують долю малого Сашка. Якщо до хлопчика змалечку зверталися як до героя-козака, який нізащо не кине свого коня, як до вірного побратима, - зрозуміло, що він просто не міг не вирости доброю, щирою й сильною людиною. Посіяні в душу добрі слова надихнули його на творчість, яка збагатила й наш народ.
Ось ще один доказ на користь висловленої тези: необачне слово може мати непередбачувані наслідки й здатне сильно вразити людину, закарбуватися в неї в душу назавжди. Щоб підтвердити цей аргумент, наведу приклад із буденного життя. Досить часто можна побачити картину, коли батьки залякують дитину: «Будеш поводитися погано - віддам міліціонеру!» Усі розуміють несерйозність цих слів. Усі, крім малюка. Страх бути покинутим, недовіра до світу вже оселилася в нього в душі. Минуть роки – і батьки будуть бігати від психолога до психолога зі своєю вже чималою дитиною, якій складно адаптуватися в соціумі.
Отже, силу слова важко переоцінити: воно може стати як джерелом натхнення, так і зброєю зла. Тому маємо відповідально ставитися до кожного слова, розвивати культуру спілкування.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Ilona004
Ilona004
24.11.2020

На щастя життя дарує кожній людині другий шанс  або надію на нього.  Знаєте , кожного дня я просинаюся з думкою, що сьогодні буде новий день ,  і , напевно, він буде не такий, як попередній, та на жаль, кожен вівторок схож на середу а середа на четвер. Але ж одного ранку все ж таки ви прокинетесь и відчуєте,  що буденність не проносить  вам нічого окрім звичок, і ,мабуть,зробите нарешті те, що змінить ваше життя. Але ж зверніть увагу , що це лише надія. І нічого не станеться до поки ви нічого не зробите.  Між нами кажучи можна  придумати багато причин зробити щось пізніше і тішити себе мріями , але  ж,здається , мало-то  не хоче знайти причину щоб не звертати уваги на ті причини. Отож, по правді кажучи, бути мрійником приємно лише у своєму світі, а серед людей потрібно бути людиною. Чи не час свої мрії зробити бажаннями ,а бажання  своїми цілями?  Все у ваших руках. Усім відомо , що посієш , те й пожнеш.

4,5(39 оценок)
Ответ:
сымбатым
сымбатым
24.11.2020

Объяснение:

Понад десять тисяч дерев росте на земній кулі. Кожне з них має свою назву. Та лише одне з-поміж них носить ім’я людини. Це дерево – секвоя.

Кривава боротьба точилася між корінним населенням Америки та білими завойовниками. Страшній вогнепальній зброї чужинців.Секва загинув у одній з нерівних сутичок. Та його народ ще довго чинив чужинцями опір. На честь безстрашного волелюбного Секви індіанці назвали найміцніше, найвище, найвитриваліше дерево своєї землі.

Завойовники робили все можливе, щоб примусити індіанців забути свою історію, намагалися витравити з їхньої пам’яті героїчні легенди й перекази про колишню незалежність рідної землі.

Тому-то й муляла очі завойовникам могутня секвоя. Адже своєю назвою вона нагадувала про звитяжного вождя Секву!Європейці заходилися перейменувати дерево. Спершу нарекли його каліфорнійською сосною. Тоді вигадали назву «мамонтове дерево». Обидві назви не прижилися Звісно, поширення не набула жодна з цих назв. Їх не визнавали індіанці. Горде ім’я Секви залишалося невідривним від дерева-богатиря.

4,4(45 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ