Вірш „Майбутнє країни - у мріях дитини” Майбутнє країни ятрить мою душуБо серденько рветься від жалю й туги,Тому про свободу я думати мушуПро те, як країну тягти із біди.Для того усій українській громадіПодумати треба про чесність свою,Про те, щоб не тільки брати з держави,А їй помагать попри всяку біду.Я бачу майбутнє в нашій сумлінностіУ сплаті податків в країні своїй,Щоб воїни наші одержали в дійсностіІ зборю, і одяг для здійснення мрій.Бо саме вони, наші славні героїВиносять у серці надію єдину:Вигнати вбивць із землі дорогоїЙ вернутися в любу свою родину.Якщо, підприємцю, ти любиш країну-Сплачуй податки в державну казнуЩоб мати твоя і дівча-сиротинаМогли у достатку долати журбу.А мрія моя - це квітуча країна,Це посмішки друзів і рідних моїхЦе радість і мир, і навчання спокійне,Це ласка Господня для усіх живих.
У лісі буває багато пригод. Та зі мною сталася така:Ми з батьками і подругою поїхали до лісу.Там ми зробили пікнік і лежали на травиці. Та ми с моєю подругою просто не могли втриматись на місці від чудового та загадкового лісу. З дозволенням батьків ми пішли гуляти. Йдемо стежкою і бачимо багато грибів, білочок у кожному дуплі та безліч птахів. І ось ми почули дивний звук. Підійшли до великого куща і дуже злякались тому, що раптом з нього вістрибнув кабанчик і побіг куди очі дивляться. Добре що у нас були фотоапарати. Коли ми прийшли до батьків, вони були прижмно здивовані. Ось така у нас історія.
