Напишіть твір-опис улюбленого куточка природи. У творчій роботі використайте цитати з поезій Тараса Шев ченка (мінімум 2 цитати із 2 різних творів). У тексті застосуйте епітети (2), порівняння (2). Підкресліть (обведіть) відповідні конструкції.
Ми з батьками часто ходимо гуляти по лісі. Там є одна невелика, але дуже красива галявина – це і є мій улюблений куточок природи. Ми намагаємося відвідувати ліс щонеділі.
Навесні ця галявина прикрашена пролісками, якщо поглянути на неї здалеку, то здається, що це ціла морська гладь з квітів. З татом ми завжди збираємо букетики з пролісків і даруємо їх мамі. Вона ставить ці маленькі симпатичні квіточки в спеціальну вазочку і вдома створюється атмосфера весни, кімната заповнюється весняним запахом свіжих пролісків.
Влітку полянка зеленіє і лише місцями здалеку видно жовтогарячі цятки – це лісові квіти. Часто на ній ростуть смаження, з них ми теж робимо чудові букетики і доповнюємо їх іншими квітами, які ростуть неподалік від нашої улюбленої галявини. Також в літній час мені подобається брати з собою на прогулянку в ліс фотоапарат, іноді у мене навіть виходить сфотографувати метелика, правда доводиться довго за нею ганятися. Але і без комах у лісі дуже багато всього цікавого, що хочеться зафіксувати на пам’ять.
Восени полянка покривається килимом з яскравих листя. Найкрасивіші з них я забираю додому, з них виходять різнокольорові сухі букети, які прикрашають будинок в будь-який час року.
Взимку мій улюблений куточок природи біліє. Ми приходимо в ліс для того, щоб покататися на лижах, а іноді навіть всі разом граємо в сніжки. Також папа розвішує по деревах заздалегідь підготовлені годівниці для птахів.
Я дуже люблю цю галявину і буду приходити на неї завжди, навіть коли закінчу школу.
Про творчість Тараса Григоровича Шевченка говорити складно, а розповідати - довго. Складно, тому що Великий Кобзар – найвидатніший український письменник та поет. Довго, тому що за своє відносно коротке життя йому вдалося написати стільки просто неймовірних творів! Я спробую згадати найпопулярніші твори Шевченка та мої найулюбленіші.
По-перше, все розпочалося з «Кобзаря» - збірки творів Шевченка, яка вийшла в світ у 1840 році. Кожен з 40 віршів збірки – справжній шедевр літератури: образи, теми, художні засоби – влучні, цікаві, мелодійні. Мова Кобзаря – вишукана, літературна, але при цьому народна, зрозуміла всім.
«Реве та стогне Дніпр широкий …» - мій найулюбленіший вірш. Завдяки різноманітних словам та приголосним авторові вдається перенести читача на схили української річки, бурхливої, живої. Мимоволі тобі стає страшно – ніби ти воюєш з річкою, яка хоче вийти з берегів.
Неймовірно сильним є твір «Сон» - поету сниться, як він літає над всією Російською імперією та дивиться на несправедливість. Бачить нещасних кріпаків, в’язнів Сибіру, голодну удову, солдатів. Автор описує сучасних йому господарів життя – багатіїв, чиновників, царську родину. За цей правдивий опис тогочасної ситуації Тарас Григорович був відправлений на заслання.
«Стоїть в селі Суботові…» - вірш, де видно авторське ставлення до підписання Березневих статей Б.Хмельницького з Московським царством. Суботів – село, де жив гетьман. На думку Шевченка, після війни з Польщею (1648-1654) Б. Хмельницький підписав угоду з Москвою, визнавши її владу над країною. Практично, від однієї неволі українці перейшли в іншу. «Стоїть в селі Суботові домовина України…»
Загальна творчість великого поета нараховує дуже багато творів, кожен з яких є сильним за темою, красивим за формою.
На порожній вулиці я побачила малесеньке кошенятко. Воно було брудне, але з добром дивився на людей, які проходили повз, сподіваясь, що хтось його підбере. Але ніхто не бавич кошеня, а ті, хто все таки його помічали, могли вдарити його ногою або кинути в нього камінь. Не зважая на це, добре кошеня досі любило весь світ. Я побігла до котика й взяла його в руки. Воно тремтіло, але ще сильніше прильнуло до мене своїм маленьким тільцем. Я принесла його додому, змила весь бруд і нагодувала бідне кошенятко. З тих пір Мурзик прижився у нас і досі, мабуть, вдячен нам за прихусток. Робіть добро, і воно обов'язково повернеться!
Ми з батьками часто ходимо гуляти по лісі. Там є одна невелика, але дуже красива галявина – це і є мій улюблений куточок природи. Ми намагаємося відвідувати ліс щонеділі.
Навесні ця галявина прикрашена пролісками, якщо поглянути на неї здалеку, то здається, що це ціла морська гладь з квітів. З татом ми завжди збираємо букетики з пролісків і даруємо їх мамі. Вона ставить ці маленькі симпатичні квіточки в спеціальну вазочку і вдома створюється атмосфера весни, кімната заповнюється весняним запахом свіжих пролісків.
Влітку полянка зеленіє і лише місцями здалеку видно жовтогарячі цятки – це лісові квіти. Часто на ній ростуть смаження, з них ми теж робимо чудові букетики і доповнюємо їх іншими квітами, які ростуть неподалік від нашої улюбленої галявини. Також в літній час мені подобається брати з собою на прогулянку в ліс фотоапарат, іноді у мене навіть виходить сфотографувати метелика, правда доводиться довго за нею ганятися. Але і без комах у лісі дуже багато всього цікавого, що хочеться зафіксувати на пам’ять.
Восени полянка покривається килимом з яскравих листя. Найкрасивіші з них я забираю додому, з них виходять різнокольорові сухі букети, які прикрашають будинок в будь-який час року.
Взимку мій улюблений куточок природи біліє. Ми приходимо в ліс для того, щоб покататися на лижах, а іноді навіть всі разом граємо в сніжки. Також папа розвішує по деревах заздалегідь підготовлені годівниці для птахів.
Я дуже люблю цю галявину і буду приходити на неї завжди, навіть коли закінчу школу.