Н.в двісті двадцять два
Р.в двохсот двадцяти (двадцятьох) двох
Д.в двостам двадцяти (двадцятьом) двом
З.в двісті двадцять (двадцятьох) два (двох)
О.в двомастами двадцятьма двома
М.в у/на двохстах двадцяти (двадцятьох) двох
Н.в триста тридцять три
Р.в трьохсот тридцяти (тридцятьох) трьох
Д.в трьомстам тридцяти (тридцятьом) трьом
З.в триста тридцять (тридцятьох) три (трьох)
О.в трьомастами тирдцятьма трьома
М.в на/у трьохстах ридцяти (тридцятьох) трьох
Н.в вісімсот вісімдесят вісім
Р.в восьмисот вісімдесяти (вісімдесятьох) восьми (вісьмох)
Д.в восьмистам вісімдесяти (вісімдесятьом) восьми (вісьмом)
З.в вісімсот вісімдесят (вісімдесятьох) вісім (вісьмох)
О.в восьмистами вісімдесятьма вісьма вісьма (вісьмома)
М.в на/у восьмистах вісімдесяти восьми
Ніна Матвієнко обережно опустилась в крісло навпроти мене і поглянула мені у вічі так ласкаво, ніби мама, що довго не бачила своє дитя.
-Ви хотіли зі мною поспілкуватись?-сказала вона.
-Так, пані Ніно. Мене цікавить ваша думка, як людини, що все життя присвятила музиці. Скажіть, чого не вистачає сучасній музиці?
Пані Ніна зітхнула і промовила.
-Мизики. Їй не вистачає музики. З її мелодійними ритмами, натхненням, поезією звуків... Дуже мало мелодичності у сучасних піснях.
-Чи впливає на вас музика?
-Певна річ. Вона наповнює моє життя сенсом. Вона прекрасна і чаруюча. Музика завжди впливає на слухача. Чи гали ви, як змінюється ваш настрій, коли ви перемикаєте плеєр з веселої пісні на сумну?
Я на мить задумалась і промовила: -Звісно.
-Люба, ви не одна така-пані Ніна поклала свою теплу руку на мою і продовжила.- Раніше музика була осередком культури, справжнім мистецтвом . Поети писали чарівні тексти, композитори створювали мелодії і так, поступово, створювався шедевр.
-Зараз до цього ставляться простіше...
-Не простіше, радше безвідповідальніше...-пані Ніна поглянула на старий рояль, що стояв у кутку моєї студії і посміхнулась.-Щоб створити істинну музику, треба вкласти у неї душу. а зараз цих пісень стільки, що не вистачить душ на землі...
