Коцюбинський описує невеличке татарське село з своєю географією, скелястою природою, неначе відокремлений острівець, що пливе у безмежному космосі людського буття. Село було оточене морем та скелями. Кав’ярня була серцем татарського села, куди збігались усі інтереси людності, все те, чим жили люди на камені. Там засідали самі значні гості. Власником кавярні був різник Мемет, на початку твору він передбачає бурю на морі. Мемет разом з відвідувачами кавяні йде на берег моря, куди саме підпливав баркас грека, що привіз сіль на продаж. "Для Мемета це мало вагу, бо, опріч кав'ярні, він держав крамничку, також єдину на все село, і був різником. Значить, сіль йому потрібна." Баркас наближався до берега, але причалити не міг через бурю. "Сивовусий грек та молодий наймит-дангалак Алі, стрункий і довгоногий, вибивались із сил, налягали на весла, однак їм не вдавалося розігнати човен на береговий пісок." Тоді Алі скочив у воду і почав на плечах переносити сіль на берег. А коли хвилі ставали все більше, і майже діставали сіль на березі всі присутні татари до перенести її в безпечне місце. Потім витягли баркас на берег і привязали до палі, але чергова сильна хвиля підхопила човен і кинула на палю. Грек підбіг до човна і ахнув: у човні була діра. Грек був сумний, і лише ввечері разом з Алі пришов до кавярні. Грек розвозив сіль по прибережних кримських селах раз на рік і звичайно боргував. На другий день, щоб не гаяти часу, він наказав Алі лагодити човен, а сам подався гірською тропою збирати по селах довги: берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу.
В одну прекрасну ніч до нас приходить Святий Миколай. Він дарує нам щастя, любов, подарунки, деякі дітки саме за це його люблять. Він звісно не подарує Вам ляльку, маленького ведмедика, цю роботу виконують батьки, але звісно ж принесе в кожну сім’ю благополуччя , спокій. Ніколи не бачила(бачив) Святого Мтколая, але уявляю його таким: високий, в блакитному вбранні , з щирою посмішкою, добрими очима, з русим кольором волосся і просто якимось Божим, Святим створінням, яке приносить нам гарний настрій , коли ми отримуємо подарунок. Хоч ціні таке абстрактне поняття, ми його не знаєм Але любимо цього добродія
1.нераспространенное.
остальные - распространенные.