Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я люблю слухати шерехи опалого листя, дивитися на чарівні розписи осені на листях клена. Промайнуло коротке бабине літо, починало повівати холодом, змовкли пернаті музиканти. Ось і прийшов час прощатися із золотою осінню.
1.Осіння(означення) гіркота(підмет) вдягає(присудок) жовті(означення) ризи(обставина), нахлинула(присудок) всерйоз(обставина), не відпускає(присудок) вмить(обставина).
(Розповідне,неокличне,складне,двоскладне,поширене,повне,ускладнене)
2.В степу(додаток) вже літо(підмет) розмовляло(присудок) з вреснем(обставина).
(Розповідне,неокличне,складне,двоскладне,поширене,повне,ускладнене)
Объяснение:
частини мови напишеш сама