- 120. Перепишіть прислів'я. Підкресліть у кожному з речень граматичні осно- ви. Визначте серед речень складносурядні та складнопідрядні. Поясніть різницю між ними. 1. з'їсться не одна хлібина, доки пізнає людина людину (Угорське). 2. Скарб не друг, зате друг — скарб (Французьке). 3. Місто буде чисте, коли кожен пiдмете в себе під дверима (Англійське). 4. Сонько лежить, а життя біжить (Індійське). 5. Легка будь-яка робота, якщо маєш до неї охоту (Українське). 6. Не тоді колодязь копай, як захотілося пити (Ла- тиське). 7. Не нарікай без кінця на долю, бо ніхто тобі не співчуватиме (Англійське). 8. Після грози сяє сонце, а після нещастя приходить щастя (Латиське).
Друзі, сьогодні маємо доволі дискусійну тему для власного висловлення. На жаль, така проблема є близькою для багатьох українських сімей. То підтримаєте ви таку думку чи спростуєте? Постарайтеся знайти переконливі аргументи!
На чужині ще більше батьківщину цінують
Я згоден із думкою, що на чужині батьківщину цінують більше.
З дитинства ми звикаємо до навколишнього світу, починаємо любити все, що нас оточує: природу, людей, рідне місто. Коли ж опиняємось за кордоном, все здається незвичним, чужим, у серці оселяється туга за Батьківщиною. До того ж, на чужині інші звичаї та побут, до яких людині буває важко звикнути.
Яскравим прикладом на підтвердження цієї тези є також життя Григорія Многогрішного з роману Івана Багряного «Тигролови». Коли чоловік утік із потягу й опинився в тайзі, він постійно відчував тугу за Батьківщиною, хоч і знайшов прихисток в українській родині, яка шанувала народні традиції та звичаї. Герой страждав від того, що в Україні лишилися його рідні та друзі, та для нього дорога додому закрита.
Якщо подивимось на сучасне життя, то побачимо, що люди в пошуках кращої долі вирішують поїхати за кордон. Опинившись у чужій країні, вони страждають від того, що позбавлені спілкування рідною мовою та оточені чужоземцями. У них постійно виникають спогади про рідну землю і сім’ю. Люди починають цінувати те, що втратили, не витримують розлуки й повертаються додому.
Тому справді: людина, опинившись на чужині, починає ще більше цінувати Батьківщину.