1. "О Лавріне, ти переміг мене, - сказав схвильовано Крауз: - Я хотів просити тебе про дочку".
2. Василь Касіян розповідає: "В основу мого малюнка покладено епізод із життя Тараса Шевченка".
3. "Не на тебе ждать я буду",- поет відповідає.
4. Іван Драч писав про Пабло Нерубу: "Цікаво стежити за цим мислителем і витівником, за цим контингентом образності..."
5. Софія Петрівна благала Аркадія: "Заспокойся".
1. Крауз схвильовано сказав, що Лаврін його переміг і що він хотів його попросити за дочку.
2. Василь Касіян розповідає, що в основу його малюнка покладено епізод із життя Тараса Шевченка.
3. Поет відповідає, що не на тебе ждать він буде.
4. Іван Драч писав про Пабло Нерубу, що йому цікаво стежити за цим мислителем і витівником, за цим контингентом образності..."
5. Софія Петрівна благала Аркадія, щоби він заспокоївся.
Людина є членом суспільства. Хоч яким егоїстом вона себе буде вважати, але завжди її оточуватимуть люди. А люди складають уже цілу державу. Отже, кожна людина має обов’язки щодо суспільства, щодо держави.
Цього року пройшов всеукраїнський перепис населення. Пам’ятаю, як жінка, яка збирала в населення дані, шкодувала, мовляв, дуже неорганізовані ми люди, не вміємо поки що жити в суспільстві. Це означало, що не всі громадяни правильно зрозуміли значення цього перепису, а тому й не намагались якось до людям, які його здійснювали. Я замислився: невже можна далі нам залишатися такими ж неорганізованими людьми, для яких слова “громадянський обов’язок” є не більше, ніж пустий звук?
Найперший обов’язок щодо суспільства — це мати власну громадянську позицію. На мій погляд, усі інші громадянські обов’язки беруть свій початок саме звідси. Кожна людина повинна брати участь у демократичних виборах. Кожен повинен зрозуміти, що виконання суспільної роботи не є чимось виключним, наприклад, у тій же Європі. Ось і нам треба згадувати батьківський і дідівський досвід громадської роботи. А втім, порівняно з ними ми знаходимося в кращому становищі: нас ніхто ні до чого не примушує. Навіть до юнаків та дівчат може стати тут у пригоді, адже наша молодь — це комунікабельні, завзяті, сильні люди.
Є ще один важливий громадянський обов’язок — поважати іншу людину як неповторну, єдину у світі особистість. Якщо один поважає іншого лише за те, що той є громадянином, то таке суспільство можна вважати абсолютно здоровим. На жаль, взаємоповазі на рівні всього суспільства ми ще тільки вчимося.
Колись казали, що найпершим обов’язком школяра є добре навчання, і сьогодні ця точка зору залишається правильною. Якщо я, ти й кожен з хлопців та дівчат України будемо серйозно ставитися до навчання, то результатом цього стане зростання рівня освіти в суспільстві. Тобто більше буде поміркованих людей, які добре знають, що треба робити задля власного зростання й майбутнього розквіту нашої держави.
Виходить, що громадянські обов’язки людини є записаними, перш за все, не на сторінках законодавчих актів, а в серцях і душах людей. Держава ж може бути сильною лише своїм народом. А почнемо ми з того, що хоча б порозуміємось один з одним, з батьками, учителями й усіма людьми, з якими спілкуємось. Це дуже добрий початок для того, хто починає усвідомлювати свої громадянські обов’язки.