Сергійко повертався додому із школи. Тоді юнак побачив пташку. Підійшовши він побачив, що у синички поранене крило. Йому було так шкода її. Вона була дуже красива . ( Описуєш синичку її пір'я і т.д буквально 2-3 речення ) Сергій дуже вагався чи брати цю пташину чи ні... З одного боку він дуже хотів її забрати, але він незнав, як до цього поставляться батьки. Але синичці ставало усе гірше і гірше. Хлопець незадумуючись дуже довго взяв обережно синичку і поніс додому. Вдома він швидко перебинтував маленьке крило і нагодував та напоїв бідну пташку. Коли батьки прийшли додому вони навіть і не думали сварити хлопця. Вони зрозуміли наскільки добра і милосердна їхня дитина. Вони похвалили Сергійка. Згодом пташка поправилась. Звісно хлопчині було сумно відпускати синичку, але він знав, що в небі їй буде краще. Коли синиця взлетіла вона закружляла над головою юнака ніби говорячи: " Дякую і прощавай "...
Як би птахи і звірі могли говорити було б так чудово і дивовижно! Уявіть,що ми чуємо розмови птахів,звірів - друзів наших менших.Ми знали б їхні думки,бажання,а саме головне їхнє ставлення до людей.В любий момент ми змогли б допогти їм,порадити,поспівчувати.Ми змогли б мати найкращих друзів,адже собака чи кіт ніколи не зрадить свого друга.Вони так само потребують в нас , як і ми в них! Бережімо все живе - тварин,рослин, і вони нам віддячать!Якби птахи і звірі вміли говоритиЯкби птахи і звірі могли розмовляти люди могли б дізнатися багато цікавого: як вони живуть, як вони почуваються.Ми могли би найти спільну мову і вони моголи допомагати нам. Лісні мешканці змогли б допомагати нам коли ми збираемо у лісі гриби та ягоди. Вони моголи б допомагати нам уникати небезпечних шляхів і отруйних рослин.
Сергій дуже вагався чи брати цю пташину чи ні... З одного боку він дуже хотів її забрати, але він незнав, як до цього поставляться батьки. Але синичці ставало усе гірше і гірше.
Хлопець незадумуючись дуже довго взяв обережно синичку і поніс додому.
Вдома він швидко перебинтував маленьке крило і нагодував та напоїв бідну пташку.
Коли батьки прийшли додому вони навіть і не думали сварити хлопця. Вони зрозуміли наскільки добра і милосердна їхня дитина. Вони похвалили Сергійка.
Згодом пташка поправилась. Звісно хлопчині було сумно відпускати синичку, але він знав, що в небі їй буде краще. Коли синиця взлетіла вона закружляла над головою юнака ніби говорячи: " Дякую і прощавай "...