Уже давно зійшло сонце. Велике й червоне, воно ходило між дубами й осичиною. Ним уже все довкола накрито. І Катря подумала, що найліпше йти їм з Данилком за сонцем, і воно обов'язково приведе їх до доброго лісника. Враз перед ними запалахкотіла червона калина. Налита сонцем, вона зависла над усім лісом: над деревами, кущами, снігом і над дітьми. Вони почали їсти калину. Катря пригинає гілля, а Данилко хапає ягоди жменями і пакує їх у свій маленький ротик. Ягідки з морозу тріщали на його молочних зубах, стікаючи по бороді. Вони об'їдали її, як пташки. І здавалося, що Катря й Данилко ласують не кетягами ягід, мабуть, це саме сонце розбризкалося й стало калиновими ягідками, і вони їдять ту смакоту.
ЗАВДАННЯ:
1. Виписати з тексту всі дієслівні форми, зазначивши їх.
(Зразок: Приїхати – інфінітив).
2. Виписати дієслова минулого, теперішнього й майбутнього часів. Зазначити число і рід чи особу.
(Зразок: Приїхала – минулий час, жін..рід, однина).
3. Утворити видові пари
(Зразок: Читати-прочитати).
Вітається
Люблю
Знайшов
Пробігти
Вирости
Зеленів
Веселитися
Накрити
Шепотіти
Стати
Говорять
Жити
4. Утворити всі можливі форми майбутнього часу, минулого і теперішнього дієслова МРІЯТИ.
Кожна людина повинна пам’ятати свій перший будинок і своїх батьків. Це є одним з основних життєвих принципів будь-якої людини, про кого б не йшлося. З одного боку, люди є одухотвореними істотами, створеними за образом Божим, а тому вони високоморальні, можуть чинити гідні вчинки, в тому числі і віддати данину пам’яті таким аспектам теж є для них вкрай важливим. З іншого боку, ми бачимо, що сучасне людське суспільство не заохочує щирі і добрі вчинки. Вважається, що будь-яке добро – це послуга, яка повинна оплачуватися.
Проте я твердо переконаний в тому, що найбільш святим для кожної людини, про кого б конкретно не йшлося, є дорога до батьківського дому. Причому в цьому впевнений не тільки я особисто, але і безліч інших людей. Чому все виходить саме так, а ніяк інакше? Чому дорога до батьківського дому по праву вважається найбільш святою? Я думаю, більше того, я впевнений, що у цього є досить серйозні причини. Батьки займають особливе місце в житті кожної людини. Вкрай складно вижити, не маючи батьків. Стати щасливою дитиною без батьків практично неможливо. Ми, будучи дітьми і просто молодими людьми, дуже рідко цінуємо те, що маємо. В тому числі іноді ми не цінуємо власних батьків. Безумовно, це є дуже серйозною помилкою. Як правило, деякі люди розуміють це лише тоді, коли втрачають їх. Проте всі дорослішають і починають свідоме, зріле життя. Що слід розуміти і усвідомлювати під час такого життя? Я думаю, що потрібно розуміти, що забуття батьків і святої дороги до їхнього дому є неприпустимим у всіх сенсах цього слова. Наслідки всього цього можуть бути вкрай серйозними і непередбачуваними. Перш за все, ці наслідки будуть стосуватися духовного світу самої людини. Якщо ти забудеш своїх батьків, перестанеш їх відвідувати, цікавитися їх проблемами, намагатися до м у тому, що тобі підвладне, ти, найімовірніше, даси моральне право власним майбутнім дітям поводитися з тобою абсолютно так само.
Дорога до батьківського дому є найбільш святою у силу тієї ролі та функції, які виконують батьки в житті кожної людини. В силу того, що всі ми маємо батьків, слід знати про необхідність пам’ятати їх, турбуватися про їх долю і розуміти одну просту річ: батьки – це найближчі люди назавжди, ніхто і ніколи не зможе їх замінити. Отже, вони в повній мірі заслуговують найкращого можливого ставлення