Легенда розповідає, що Спарта зазнавала поразки в другій Месенській війні й попро- сила в Афін до . Афіни послали Тіртея. Коли кривий шкільний учитель Тіртей ледве
зійшов з колісниці, спартанці зовсім занепали духом: не такої до чекали. Але як став
Тіртей промовляти своїми піснями до спартанців, то вони вщент розгромили ворога.
ІІ. Інша легенда також нагадує, яку роль відігравало живе слово в Стародавній Греції.
У війні із сусідкою Мегарою Афіни втратили острів Саламін. Не змігши повернути острів,
афіняни заборонили навіть згадувати про нього під страхом смерті. Тоді молодий Солон
(майбутній «батько» афінської демократії) склав елегії — сто вишуканих віршів про острів
і, прикинувшись божевільним, прочитав їх на площі перед народом. Соромно стало афіня-
нам — і вони призначили Солона ватажком воїнів, відвоювали острів, а потім його відсудили.
ІІІ. Чотирнадцять років безперервно панував Перикл в Афінах — і цим він, видатний ора-
тор, значною мірою завдячував силі впливу свого могутнього слова. Про це, наприклад, свід-
чить «Надгробне слово», виголошене ним під час поховання афінян, які загинули в перший
рік Пелопоннеської війни (431–404 рр. до н. е.). Він промовляв перед матерями та вдовами
загиблих — винуватець смерті їхніх близьких. Перикл говорив про патріотичні почуття афін-
ських громадян, які захищають свою свободу й незалежність, свій демократичний лад, наго-
лошував на етичному значенні демократичної влади. Промова пробудила ентузіазм у народу
так, що матері та вдови урочисто несли Перикла по місту, обсипали квітами, із захопленням
цілували його одяг (О. Когут).
А. Про яку роль живого слова йдеться в текстах?
