Мама завжди, з самого дитинства, поруч, добра, ласкава, привітна. Це вона годує й пестить немовля, піклується про нього ще до його народження, потім вчить дитину розмовляти, читати, писати. Це вона більше за всіх хвилюється, коли дитина йде до школи — чи все буде добре, чи даватимуться науки, чи не ображатимуть однокласники? Це вона допомагає і словом, і ділом — і у шкільні роки, і згодом, своїй уже дорослій дитині. їй можна про все розповісти, вона зрозуміє й дасть добру пораду. Будь-якою радістю, досягненням своїм прагнеш поділитися з матусею. А у хвилини горя та болю ти знову, як і колись, біжиш до неї, щоб вона ла, поцілувала та приголубила. І тоді здаються незначними всі негаразди — мама поруч, тож усе буде якнайкраще.
Мишко пішов додому і потім робив з мухи слона, розповідаючи про свої пригоди.
а Мирон пропав як пилип з конопель
Мирон вискочив як Пилип з конопель зі своєю ідеєю.
Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька об лід
Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька.
від радості у нього очі на лоба лізуть
Від подиву у нього очі на лоба полізли.
затрищала крига і почувся голос волаючого в пустелі
Затрищала крига, і почувся голос волаючого в пустелі: "До ть", але біля річки нікого не було.
пішов Омелько свататися до Марусі, а та дала йому гарбуз на кашу
Пішов Омелько свататися до Марусі, але та дала йому гарбуза.
закопав Тарас свій талант у землю і пішов служити козачком до пана
Тарас закопав свій талант у землю, коли пішов служити козачком до пана