Зима. Небо було сіре. Не світило сонце, не цвірінчали птахи. Вже темніло, а небо ставало все темніше й темніше. Незабаром я почув дуже великий дощ. Виглянув у вікно, а там: жодної пташки немає, все сіре, а небо чорне.
Зранку, коли я прокинувся, ніби нічого й не було. Кує зозуля, літають пташки, світить сонячне сяйво. Та я звернув увагу на небо. Воно було блакитне, наче намальоване. Я не повірив, адже ще вчора воно було сіро-чорне, а сьогодні вмить стало ніби прозоре.
Ось наскільки цікава природа подумав я. Тепер я кожного ранку гаю за небом та природою навкруги!
Объяснение:
Префікс пре- пишемо для вираження найвищого ступеня ознаки в прикметниках і прислівниках. Приклад: Пречудовий, пречудово; пресильний, пресильно; пребагатий, пребагато.
Префікс при- пишемо переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, та в похідних від них словах: прибі́гти, прибо́ркати, прибудува́ти, прива́бити, прикрути́ти, пришви́дшити; прибо́рканий, прибудо́ваний, прива́бливий, прикру́чений, пришви́дшення; в іменниках та прикметниках, утворених унаслідок поєднання іменників із прийменником при та суфіксом: при́гірок, при́ярок; прибере́жний, прикордо́нний; у прикметниках на означення неповноти ознаки: приста́ркуватий.
Префікс прі- вживаємо тільки в словах прі́звисько, прі́звище, прі́рва.
Держати (тримати) язик за зубами — мовчати, зберігати таємницю.
Мати зуб — сердитися, гніватися на кого-небудь.
Зламати зуби — зазнати невдачі у вирішенні чого-небудь складного.
Зуб із зубом не зведе — хто-небудь тремтить від холоду, переляку і т. ін..
Зубами на світі жити — про людей, які будь-якою ціною досягають свого, нікого й нічого не шкодують в ім’я задоволення власних інтересів.
Зуби дзвонять — хто-небудь дуже тремтить від холоду, переживання і т. ін.
Зуби з’їсти (проїсти) на чомусь — мати великий досвід у чомусь; грунтовно вивчити що-небудь.