У наше бурхливе століття, коли всі сфери життя постійно вдосконаляться й розвиваються, важко знайти будинок, офіс або підприємство, у яких не було б комп’ютера. Важко знайти й людини, навіть серед дітей дошкільного віку, що не мав би найпростіших навичок роботи із цією розумною машиною. Те, що ще кілька десятків років тому здавалося чимсь незрозумілим, невідомим, складним і майже фантастичним, тепер стало звичайній і доступним навіть дитині. Багато хто вже не представляють своєї роботи, навчання й повсякденного життя без комп’ютера
Перші електронні машини були придумані для того, щоб до людині робити складні математичні обчислення, зберігати в пам’яті численні величезні формули. Але згодом виявилося, що ці машини можуть зберігати й відтворювати будь-які інші види інформації. Багато функцій виконує цей корисний і необхідний пристрій: і числові розрахунки, і печатка книг, і створення й зміна малюнків, фотографій, кінофільмів, музики. За до комп’ютера виробляється керування сучасними машинами, заводами, літаками, космічними кораблями. Фізика, хімія, медицина, машинобудування, промисловість, торгівля – яку галузь не візьми, всі вони оснащені комп’ютерами й працюють по заздалегідь заданих програмах
Комп’ютер перетворився в універсальний засіб для обробки всіх видів інформації, використовуваних людиною. З дитячого років ми звикаємо до захоплюючих комп’ютерних ігор, захоплюючим «обучалкам»; ми вчимося читати, писати, малювати, не відходячи від екрана; відразу дивимося фільми, слухаємо музику. Наші батьки за до цієї машини становлять і передають документи, пишуть ділові листи, спілкуються з колегами по бізнесі. Сучасні досягнення дозволяють швидко зв’язуватися за до нтернету з будь-якою крапкою земної кулі й дізнаватися про усім саму нову інформацію. За до комп’ютера можна розробити обстановку будинку, що відповідає всім смакам і бажанням людини, підібрати підходящий стиль в одязі, зачісці, косметиці й багато чого інше
Звичайно, все це дуже важливо для людини. Тому користь від комп’ютера величезна. Але останнім часом учені й медики стали всі частіше говорити про те, що цей пристрій не так вуж безпечно для здоров’я людей. Ми настільки звикли, що багато чого можна зробити за до машини, що нам не хочеться самостійно писати, робити навіть найпростіші обчислення
«Навіщо ж, – думаємо ми, – усе робити вручну, якщо варто тільки нажати кнопку – і комп’ютер все зробить за нас»А різноманітні комп’ютерні ігри так захоплюють, що ми забуваємо про багатьох інших справах, турботах, обов’язках і, немов зачаровані, продовжуємо дивитися на екран, стискаючи в руці «мишку? У такі хвилини ми зовсім не замислюємося про те, що екран комп’ютера – це сильне випромінювання, небезпечне для зору. Довгі годинники, проведені біля цієї машини, можуть викликати головний біль, утому й нездужання. Сучасні дослідження показують, що все це – частина тієї шкоди, що може принести організму людини комп’ютер. Саме тому ті, хто розробляє останні моделі цих машин, у першу чергу думають не про те, які ще нововведення додати в нову модель комп’ютера, а про те, як зробити її менш небезпечної й шкідливої для здоров’я людини. Звичайно, навіть усвідомлюючи варту перед нами погрозу, ми вже не зможемо відмовитися від послуг розумної техніки
Але я сподіваюся, що в наш розвитий століття вчені дуже незабаром знайдуть б винайти машину, що буде зовсім безпечної для людей. І тоді комп’ютер буде приносити тільки користь!
насолоджуватись прекрасною архітектурою цього величного міста з досить захоплюючою біографією. В Києві багато унікальних храмів,
які приваблюють своєю пишністю та неповторними рисами, але з першого погляду запала в мою душу головна церква землі Руської часів
Ярослава Мудрого, що була присвячена ним Софії, якій поклонялися стародавні Візантійці.
Я достатньо цікавився історією нашої столиці, тому мені відомо багато історичних фактів, пов’язаних з розвитком Києва. Вивчаючи
історію, я дізнався, що князь Ярослав довго та вдало правив Руською землею, тому його і прозвали Мудрим. Під цим ім’ям ще за
життя він став відомий серед своїх підданих та в інших землях. Стараннями Ярослава Мудрого столиця Київської Русі стала не гірше
Константинополя. При вході до міста князь збудував три кам’яні брили, найкрасивіша з яких отримала назву «Золоті ворота». Така назва
з’явилася тому, що брила була вкрита позолоченою міддю. Дехто з сучасників князя натякав йому на марнотратство, мов, навіщо ця
позолота, навіщо така розбудова? І навіщо таку велику церкву поставлено на пагорбі, звідки її було видно забагато миль до міста?
Але мудрий князь Ярослав був вдалим правителем и прекрасно розумів, яке враження справляють на гостей столиці Золоті ворота. Він
знав що робив, тому що ці ворота були лицем міста. Тому ж усі – і співвітчизники, і іноземці, і друзі, і вороги – нехай одразу бачать, який
багатий, могутній та красивий наш Київ!
Під час свого правління Ярослав Мудрий звів багато нових храмів, серед яких Георгіївський, що отримав свою назву в честь самого
князя, бо його християнське ім’я було Георгій, та Іринівский – на честь дружини Ярослава, шведської принцеси Інгігерди, яку охрестили
Іриною. А головну церкву столиці Русі Київської та всій землі руської, яка, незважаючи на історичні та природні катаклізми, дійшла до
наших часів і дуже вразила мене своєю величністю та архітектурою, він назвав Софією.
Собор було закладено на місці, яке і понині має велике історичне значення для нашого народу, бо на цій землі відбулася переможна
битва киян з печенігами. Собору було відведене найвище в місті місце, тому перед мандрівником, незалежно від того, через яку б браму
він не заходив до Києва, відкривався захоплюючий вид на багаття куполів Софійського собору.
Софія Київська мала не тільки величний, а й живописний вид і гармонічно розросталася у висоту, с першого погляду вражаючи тих, хто
бачив цей храм у перший раз. Стіни собору вже в той час, як і нині, біли вибілені, а цегла, з якої будувався храм, змішувались с рожевим
каменем, що утворювало чудовий орнамент та прикрашало стіни Софії. Мозаїки Софії Київської на початку існування собору займали
досить велику площу – майже шістсот сорок квадратних метрів. На превеликий жаль до нашого часу збереглося лише двісті шістдесят
метрів цього унікального виду живопису, але й те що залишилось, вражає кожного з нас своєю красотою. На сьогоднішній день мозаїки
Софійського собору є найбільшою пам’яткою монументального мозаїчного живопису, що збереглася до нашого часу у своїй первісній
красі. А ось фрески храму збереглися набагато гірше ніж мозаїки, і по причині багаторазових реставрацій багатьом з них було задано
непоправної шкоди.
Майстерність сюжетів мозаїк та фресок вражає мене кожен раз, коли я маю можливість помилуватися цим шедевром зодчества та
архітектури, який підкреслює витонченість біблейських сюжетів і складається в єдиний гармонічний ансамбль. Якщо зупинитись хоча б на
хвилинку та замислитися над красотою Софії Київської, внутрішнє живописне вбрання цього собору та його зовнішні лінії навіюють мені
думки влади земної і небесної, її непорушність та велич.